Методична розробка. Джинс. Виготовлення сувенірів з текстилю на заняттях гуртка художньо-технічного напрямку.

Управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області
Центр науково-технічної творчості учнівської молоді

 

 

 

Методична розробка

 

 

Джинс. Виготовлення сувенірів
з текстилю на заняттях гуртка
художньо-технічного напрямку

 

 

 

Виконала:
Доброва Лариса Леонідівна
керівник гуртка «Виготовлення сувенірів»
Центру науково-технічної творчості учнівської молоді

 

 

 

 

 

Первомайськ
2017

 

Джинс. Виготовлення сувенірів з текстилю на заняттях гуртка художньо технічного напрямку. Методична розробка/ Доброва Л.Л. – Первомайськ: ЦНТТУМ – 2016. – С. 65

 

Укладач: Л.Л.Доброва, керівник гуртка «Виготовлення сувенірів» Центру науково-технічної творчості учнівської молоді міста Первомайська
Рецензенти:
Сербенюк І.В., директор ЦНТТУМ
Іщенко К.М. методист ДЮЦНВ

Комп’ютерна верстка, дизайн:
Л.Л.Доброва, керівник гуртка «Виготовлення сувенірів»

 

У розробці висвітлено використання інноваційних технік роботи у вивченні навчально-програмового матеріалу, формування у гуртківців творчого образу мислення, прищеплення інтересу до вивчення історії виникнення доніму, а також представлено конспекти заняття.

 

 

Рекомендовано для занять в гуртках художньо-технічного профілю основного рівня навчання

 

 

Доброва Лариса Леонідівна

Посада: керівник гуртка «Виготовлення сувенірів»
Центру науково-технічної творчості учнівської молоді міста Первомайська

Освіта: Повна вища. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2010

Спеціальність за дипломом: Вчитель образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Спеціалізація: Графічний дизайн

Педагогічний стаж: 7 років
Стаж роботи керівником гуртка: 3 роки
Зміст
1. Вступ……………………………………………………………….……….……….4
2. Історія деніму……………………………………………………………………….6
3. Виробництво джинсової тканини…………………………………………………..9
4. Види джинсу……………………………………………………………………….12
5. Характеристика……………………………………………………………………17
6. Правила догляду……………………………………………………………………19
7. Джинс на теренах Радянського Союзу………………………….………………..21
8. Область використання…………………………………………….………………25
9. Розробка заняття………………… ……………………………….………………42
10. Джинс на заняттях гуртка «Виготовлення сувенірів»………………………….60
11. Розробка занття гуртка «Виготовлення сувенірів «Декорування кухонної прихватки»…………………………………………………………………….64
12. Фото-звіт відкритого заняття ……………………….………………………72
13. Фото-звіт майстеркласу «Виготовлення гаманця з джинсової тканини»
в рамках «Тижня дизайнера – 2017» …………………………………………….80
14. Висновки……………………………………………………………………….….82
15. Список використаних джерел……………………………………………………..83

Вступ
Творчість змиває з душі пил повсякденності
Пабло Пікассо

Вирішальною умовою сьогодення та показником успішності людини в житті, як загалом, так і в професійній діяльності зокрема, є компетентність особистості. Вирішення цієї проблеми вимагає переосмислення змісту й шляхів освоєння знань підростаючим поколінням.
Актуальність означеної теми набрала особливої значущості і гостроти в період становлення незалежності України. В Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, в Державному стандарті початкової і базової загальної освіти, в навчальних програмах визначено, що формування компетентновизначеної особистості є найважливішою складовою розвитку суспільства й держави і важливу роль в цьому відіграє позашкільна освіта.
Завдяки різноманітності напрямів своєї діяльності, саме позашкільні навчальні заклади формують творчу компетентність дитини, вчать долати інертність мислення, генерувати ідеї, висувати гіпотези, фантазувати.
Теоретичні ідеї компетентнісного підходу до навчання розглядались у дослідженнях С.Бондар, І.Єрмакова, О.Кононко, О.Овчарук, І.Родигіної, О.Савченко, Т.Сорочан, А.Хуторського та інших.
Я працюю за навчальною програмою з позашкільної освіти науково-технічного напряму «Виготовлення сувенірів» 2014 року випуску, основні завдання якої полягають у формуванні пізнавальної, практичної, творчої, соціальної компетенцій. Діти з радістю знайомляться з основами технічної творчості, декоративно-ужитковим мистецтвом, оволодівають навичками роботи з різними матеріалами та інструментами, прийомами виготовлення виробів та виконання технологічних операцій. Разом з тим проявляють інтерес до вивчення звичаїв і традицій українського народу, а також пропонують власні інноваційні ідеї для творчості і обов’язково шукають їм практичне застосування. Мої вихованці не бояться експериментувати, демонструвати власні досягнення широкому загалу, вирізнятися з-поміж інших. Та ні для кого не секрет, що матеріальна база позашкільної освіти бажає кращого. Тому, на заняттях гуртка ми намагаємося застосовувати недорогі матеріали, якими можуть забезпечити своїх нащадків батьки.
Зі свого досвіду роботи я би пропонувала ввести корективи у розділ «Робота з текстильними матеріалами», а саме: використання загальнодоступного та дешевого (через мережу Second Hand) матеріалу – джинсу. Саме джинс заполонив собою усі куточки світу. Він широко використовується у виробництві одягу, взуття, а завдяки рукодільницям розповсюдився і в сувенірну атрибутику. З нього створюють неперевершені прикраси, іграшки, предмети інтер’єру та загального вжитку. Кожен хто надихнеться розмаїттям джинсових виробів обов’язково під впливом натхнення обере ідеї для власної творчості.
Коли я познайомила вихованців гуртка з новим видом діяльності, вони дуже зраділи, що виготовлені вироби мають практичне застосування і неодмінно привернуть увагу однокласників, батьків, вчителів та перехожих на вулиці. Чому? Тому, що браслети, резиночки для волосся, брошки, намисто, чохли для телефонів та сумочки виглядають оригінально, неповторно й не викликають сумнівів, що це дійсно потрібна річ. До того ж вони не потребують ніяких затрат, оскільки у кожного вдома неодмінно знайдеться декілька пар непотрібних джинсів.
Метою даної роботи є ознайомлення колег-позашкільників із вагомим потенціалом використання джинсового матеріалу та широким спектром застосування джинсових виробів.

Історія деніму
Не бачите різниці між «денім» і «джинс»? Їх багато, але запам’ятати їх просто. Термін «денім» кілька тлумачень. Більшість людей вимовляють його, маючи на увазі будь-які речі з джинсової тканини. Метри моди, інші фахівці, пов’язані з цією індустрією, так іменують першосортний вид синьої тканини, колись цікавила лише майстрів швейних об’єднань, які займалися пошиттям вітрил.
Джинсова тканина являє собою міцну і достатньо грубу тканину саржевого переплетення. Згадки про неї зустрічаються вже в середні віки. В ті часи цю тканину використовували для виготовлення вітрил, а також для захисту вантажу на кораблях. Пізніше її стали застосовувати для виготовлення палаток і оббивки. Існує навіть давнє сказання, що вітрила легендарних суден «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья», на яких Колумб причалив до берегів Америки, були виготовлені з денніму. Було це насправді чи це продуманий рекламний хід, достовірно ніхто не скаже. Однак як кажуть, немає диму без вогню!
Якщо опиратися на дані істориків, то перший одяг з джинсової тканини почали шити ще в XV столітті. Матроси носили брюки з так званої парусини, яка була прототипом джинси. Це виникло через занепад флоту і непотрібності тканини. З часом такий предмет гардеробу моряків отримав назву «дженіс», яке було пізніше перейменовано в «джинс» або «джинси». В 1750 році в праці «Книга образцов текстильной промышленности Франции» Джона Холкера були описані брюки, які по опису були схожі на сучасні зразки денніму.

На стійку до стирання парусину, століттями що випускається ткацькими цехами французького міста Нім, в середині позаминулого століття поклав око єврей Леві Страус – новоявлений американець з Баварії. Шукав варіант продукції, яка буде постійно користуватися попитом, він вирішив, що пошиття добротних штанів для старателів з золотих копалень, працівників з цукрових плантацій і ковбоїв, дохідна справа.
Темні, тоді ще тільки цегляно-коричневого і сірувато-бежевого кольору речі з цієї тканини, припали до душі чорноробом, оскільки добре захищали шкіру від пошкоджень, відмінно переносили численні прання і відносно швидко сохли.

Після об’єднання виробничих потужностей, що належать Леві Страус, і раціоналізаторської ідеї Джейкоб Девіса – запропонував обладнати для міцності кишені робочих штанів мідними заклепками, джинсові штани стали найбільш затребуваним товаром спочатку в західних регіонах Штатів, а потім і по всій території країни. 20 травня 1873 року був отриманий патент №139121 на виготовлення брюк, кишені яких фіксувалися заклепками. Цей день можна вважати днем народження джинсів і початком багатовікова популярності денніму.
Племінники Страуса продовжили справу покійного дядечка, запропонувавши покупцям на початку минулого століття штани на блискавці і, за деякими джерелами, куртки. Через кілька десятиліть війна і кінематограф, кожен по своєму, стали чинниками виходу джинсових речей на світовий ринок.
Коріння слова «jeans» ведуть до італійської Генуї, яка була найбільш відомим поставником фарбника індиго.
Цей пігмент часто називають живим. Під час носіння фарбник може змінювати відтінок, при цьому основний колір залишається таким як і був. Він характеризується невеликим зеленкуватим відливом. Даний фарбник використовувався більш ніж 4 тисячі років тому. Однак в 1878 році німецьким хіміком був винайдений його штучний аналог, який витіснив натуральний продукт. Це сталося тому, що синтетичний варіант вважався більш стабільним і чистим.
До 1953 року джинси були виключно чоловічим одягом. З цього ж моменту і жінки змогли насолодитись красою і практичністю денніму.
За цей час змінилось багато технологій. Одні матеріали приходили на зміну іншим, а джинсова тканина, так і залишається незмінною. Правда, з часом з’явилось декілька різних технологій виробництва цього матеріалу. Тому в наш час можна виділити різні категорії джинсової тканини.

Виробництво
Для виробництва джинсової тканини використовують декілька видів сировини. Від неї в першу чергу і залежить зовнішній вигляд, а також експлуатаційні характеристики готового виробу. Основними джерелами сировини являються:
• Gossypium barbadense — вимагає особливої агротехніки при вирощуванні і збиранні бавовна, культивується лише в трьох країнах: Єгипті, США і Туркменістані. Привертає виробників довгим волокном, досягає 7 див. Частка у світових поставках — 7%.
• Upland cotton – бавовна з Мексики. Фізичні властивості його волокон, досягають 2,5 см довжини, дають можливість виробляти гладкий джинс.
• Бавовна із Зімбабве – дешевий замінник Gossypium barbadense, що дозволяє виробникам пропонувати джинсові речі різному колу покупців.
• Бавовна з Азії та Індії – саме ходове сировина для виробництва недорогого матеріалу.
• Для виробництва першосортного джинса необхідна бавовна Extra Long Staple марок «Мемфіс», «Міссісіпі», «Сент-Джосим Вели», «Сент-Луїс», що вирощується в США.
Більша кількість виробів виготовляється з сирого деніму. Він вважається нефарбованим, невибіленим і максимально природнім. Це робиться для того, щоб максимально зберегти початковий вигляд виробу. Розглянемо цей процес виробництва на прикладі.
Щоб від сировини перейти до готового виробу, необхідно пройти наступні етапи:
• Збір і підготовка бавовни. Цей процес може бути як ручним, так і автоматизованим. Існують декілька джерел сировини. Кожен вибирає свій варіант, тому говорити що один краще іншого не доречно. Підготовка бавовни-сировини після збору складається з очистки, розпушення і змішування;

• Пряжа. Цей процес починається з того моменту, коли бавовна підготовлена і сформована в довгі ряди. Її витягують і скручують до створення нитки, з якої і буде виготовлятись полотно. Прядіння буває кільцеве з відкритим кінцем і подвійне кільцеве. При кільцевих видах отримується цікавий матеріал. При фарбування він веде себе не так слухняно (в зв’язку з нерівномірним поглинанням пігменту) тому отримується цікава фактура і оригінальний малюнок;
• Снування і фарбування. Снування представляє собою перемотування ниток з однієї основи на іншу для подальшого виробництва полотна. Далі відбувається фарбування ниток. Фарбуються тільки нитки основи, інші являються заповнюючими. Існують декілька видів фарбування. Однак для виробництва джинсів краще використовувати канатну (існує ще петельна і шліхтувальна). Ця категорія ідеальна, так як дає краще вицвітання і відбувається це завдяки фарбуванню лише верхнього шару. Для фарбування використовується натуральний фарбник індиго. Правда, в останній час його почали заміняти штучним аналогом. Все тому, що в результаті отримується більш стабільне і рівномірне фарбування.
• Для тканин інтенсивного забарвлення, використовують пряжу, не менше 10 разів проходила цикл просушування і занурення в чани з барвником.
• Процес виготовлення тканини. Частіше за все волокна співвідносять 3 до 1, однак це залежить від бажаного вигляду і характеристики джинсової тканини. При виробництві використовують як човникові так і безчовникові механізми. При використанні першої категорії створюється характерна кромка тканини. Та вони не володіють таким виробництвом як безчовникові станки. Також використовується спеціальне обладнання для створення ломаної саржи. Однак в результаті в любому випадку отримується полотно, хоча воно і відрізняється по щільності, фактурі і малюнку.
• Обробка. Цей пункт залежить від кінцевого бажання споживача чи точніше фірми, що займається пошиттям. В такому випадку може бути застосовано зістарення (зношення) або ж інша маніпуляція з полотном.
• Целюлоза, що входить до складу посилює міцність тканин з дешевої бавовни.

Види джинсу
Джинсова тканина, завдяки розвитку технологій тепер виготовляється не в одному достатньо грубому вигляді. На сьогоднішній день виділяють наступні різновиди джинсу:
• Денім;
• Джин;
• Ламана саржа;
• Стрейч;
• Ейкру;
• Шамбрі;

• Денім вважається найбільш дорогою і якісною тканиною. ЇЇ особливістю являється те, що з виворітної сторони він буває лише одного кольору – білого. Це виникає завдяки односторонньому фарбуванні. Також на поверхні можна побачити ледь помітний білий ворс, який зовсім не псує виріб. Переплетення у цієї версії 3 до 1. Це та сама легендарна тканина із Німу, з якої шили перші варіанти брюк. Та звичайно, тканина дуже видозмінилась з того часу і тому, якість її вже не порівнюється з тими першими брюками золотошукачів, хоча вони такі ж міцні, як і в ті часи. Цю тканину зазвичай використовують для виробництва високоякісних дизайнерських виробів.
• Джин — це та ж джинсова тканина, але з своїми особливостями. Вона вважається найбільш дешевою і тонкою. Складається з переплетення ниток двох кольорів. Виготовляється переважно з бавовни. По суті вважаються його фарбованою версією.

• Тканина ламана саржа ще відома під назвою зворотня саржа і шеврон. Саржеве переплетення характеризується особливим малюнком. На поверхні виробу видні своєрідні діагональки, які виникають завдяки здвигу рапорту. Зазвичай кут нахилу складає 45 градусів, та це тільки в класичній версії. Якщо змінити товщину і цупкість (міцність) ниток, то це значення може змінитися. Зворотній напрям рубчика як раз і характеризує ламану саржу. Цей своєрідний візерунок «ялинка» був відомий і широко застосовувався більш ніж 50 років назад.

Цікаво

Ця тканина і візерунок були створені Джоном Волкером.
Перші джинси виготовлені з неї в 1964 році – це була модель 13MWZ Wrangler.

• Стрейч представляє собою поєднання бавовни і еластину, який і дає такий простір фантазії. З цієї тканини виготовляють переважно жіночі речі. Вони ідеально облягають фігуру, створюючи силует. Із стрейча виготовляють вузькі джинси, які ідеально сідають по фігурі.

• Ейкру являє собою непофарбовану джинсову тканину. Це слово виникло від французького «ecru», що означає невибілений, необроблений. Ейкру має колір стандартного полотна з бавовни.
• Шамбрі найбільш тонка и невагома джинсова тканина. Її використовують для пошиття літніх речей (суконь, сарафанів, легких сорочок), а також купальників і білизни. Переплетення відрізняється від інших в співвідношенні 1 до 1.
Існує також поділ тканини по зовнішньому вигляду і характерним особливостям:
• Вінтаж (марочна);
• Дизайнерська;
• Полосата джинса;
• Джинса люкс.

• Марочну джинсу можна визначити по характерним потертостям. Її ще називають «варьонка». Вона має вибілені ділянки.
• Дизайнерська джинса характеризується багатством додаткових елементів. Це може бути золотиста нитка у складі, різноманітні вставки і офарблення. Такий варіант виглядає різко і незвичайно.
• Полосата характеризується характерною виробленням «в полоску». Ці елементи можуть бути як яскраво вираженими, так і ледь помітними.
• Джинса люкс – особливий варіант виділки. На вигляд вона схожа на дорогу костюмну тканину. Вона має невеликий блиск. ЇЇ поверхня однорідна, не має характерного малюнка «рубчик».

Є розподіл і по варіанту основи і додаткових домішків:
• Класична. Виготовлена з бавовни;
• Стрейч. У складі є еластан;
• Льняна. На поверхні такої тканини можна побачити вузлики і потовщення. Це досягається завдяки наявності у складі льону та бавовни. Вони додаються в пропорції 1 до 1;
• Бондінг. Поєднується з шаром трикотажу;
• Джинса-шовк. Такий варіант має приємний ненав’язливий блиск.
Існує ще одна класифікація. Вона визначається направленням переплетення:
• Ліва. Діагональ цього варіанту йде зліва вгору;
• Права. Це класичний варіант. Має нахил з права на ліво;
• Ламана. Це зворотній варіант, який називається шеврон.
Ми щодня зустрічаємося з денімом. Однак не завжди помічаємо скільки різновидів цієї тканини існує.

Характеристика
Джинсова тканина виготовляється переважно з бавовни. Але в наш час все частіше додається невеликий відсоток синтетичних волокон. Це дає можливість драпірувати цю цупку тканину. Для її фарбування використовуються як натуральні барвники (індиго), так штучні аналоги. В любому випадку джинси проходять процедуру виварки. В результаті, фарба добре береться до поверхні. Поговоримо про плюси і мінуси цієї тканини.
Переваги:
• Міцність. Ця властивість досягається завдяки особливому переплетенню тканини. В класичному сирому варіанті вона максимальна, але є варіанти, які використовуються для пошиття літнього одягу, де цю якість знижено через особливості експлуатаційних характеристик;
• Гігроскопічність. Досягається завдяки тому, що тканина виготовлена з натуральної сировини (бавовни);
• Витривалість. Гарна джинсова тканина може прослужити і 10 років без особливих втрат зовнішніх даних. Головне правильний догляд;
• Симпатичний зовнішній вигляд. Він залежить від обробки тканини. Може мати різну фактуру;
• Багатство варіацій в залежності від товщини, переплетення, фарбування і оздоблення;
• Простота догляду. Не потребує особливих умов прання, прасування і експлуатації;
• Зручно працювати. Вона не сиплеться при розкроюванні, не розтягується;
• Натуральна тканина. Як правило, в її основі лежить бавовняна тканина;
• Не електризується і не притягує мілкий ворс. Завдяки тому, що створена з натуральних волокон;
• Можна вибрати варіант по доступній ціні. Вартість залежить від сировини, оздоблення, особливостей виробництва, а також того штучний чи натуральний пігмент використовується при фарбуванні;
• Захищає від жари і вітру;
• Низька ступінь зношення. Особливо якщо використовується так званий сирий денім.
Недоліки:
• Дають усадку, яка мінімалізується при и повторному носінню;
• Дуже груба і жорстка тканина. Якщо використовується особлива необроблена сировина штучних волокон у складі.

Правила догляду
Правильний догляд за яким виробом допоможе продовжити термін його експлуатації. Перерахуємо правила, яким необхідно слідувати, щоб джинсовий одяг довго залишалася в первісному стані:
• Після першого прання одяг може злиняти. Завжди враховуйте це і періть вироби окремо про інших, особливо світлих речей;
• Рекомендується застосовувати ручне прання, в крайньому випадку застосовуйте делікатний режим машинного прання;
• Не можна додавати відбілювачі, а також засоби, що мають хлор у своєму складі;
• Так як в більшості випадків джинсові вироби виготовлені з бавовни, їх не рекомендується прати з виробами, для створення яких були застосовані штучні волокна;
• При пранні необхідно застебнути замки, кнопки і ґудзики;

• Джинсові вироби необхідно перед пранням вивернути навиворіт;
• Не рекомендується видавлювати джинсові предмети гардероба, краще дати їм стекти;
• Якщо необхідно погладити виріб, то це необхідно робити на режимі «бавовна» з внутрішньої сторони. Якщо ж ви хочете пропрасувати з зовнішньої – використовуйте додаткову тканину або марлю;
• Краще всього сушити в природних умовах;
• Щоб виріб легко піддавалося прасування необхідно його не пересушувати. Це необхідно робити в злегка вологому стані;
• Не можна зберігати вологі вироби в поліетиленових або вакуумних пакетах. Це може привести до появи цвілі або грибка.

Джинси на теренах Радянського Союзу
У жителів Радянського Союзу з джинсами складалися вельми непрості відносини. Цей предмет одягу був під забороною, оскільки символізував неприємний для влади дух свободи, що виходить з-за залізної завіси. Джинси не вироблялися промисловим способом і не імпортувалися в країну, тому винахідливим модникам доводилося вигадувати власні, часом досить екзотичні, способи обзавестися ультрамодного парою.

У 1980-х мода на джинси досягла, що називається, свого піку, але купити їх в СРСР було раніше не можна, тому що ні одна фабрика не займалася виготовленням подібних одягу. Щасливчиками, які могли дозволити собі придбати джинси, були ті, хто за службовим обов’язком часто їздив за кордон — моряки, актори, спортсмени. Правда, і вони були змушені проходити митний огляд, і якщо вже на одну пару джинсів, куплену «для себе», влада ще дивилися крізь пальці, то троє імпортних штанів у валізі одного людини вже вважалися спекуляцією. Винахідливі матроси обходили цю заборону по-своєму: перед прибуттям у порт вони надягали на себе за п’ять джинсів одночасно, а зверху на довершення до всього натягували формені матроські штани. Дивно, але це спрацьовувало. Найчастіше саме так справжні фірмові джинси і потрапляли в СРСР.

Відома історія, коли в 1978-му році знаменитий тренер збірної СРСР з гірськолижного спорту Леонід Тягачов намагався контрабандою провести через контроль в аеропорту нечувану за тих часів партію джинсів — цілих 200 штук. Мабуть, він гадав, що ніхто не стане оглядати коробки з-під гірськолижних черевик. Однак «контрабанду» виявили, і проти Тягачова було порушено кримінальну справу. Правда, до суду так і не дійшла, оскільки у тренера були впливові друзі, в тому числі і в органах правопорядку. Тим не менш, конфіскували всю партію.
Оскільки вартість пари джинсів могла доходити до 200 рублів при середній зарплаті 120 рублів на місяць, мисливців продати жаданий предмет гардероба перебувало чимало, втім, як і охочих його купити. Не дивно, що бариги досить швидко навчилися підробляти фірмові джинси: брали імпортні брезентові штани, з допомогою барвника перефарбовували їх у традиційний і улюблений радянськими «джинсоманами» колір індиго, нашивали лейбли і продавали, причому товар, як правило, не залежувався. Найбільше серед радянської молоді цінувалися марки Lee Riders, Levi Strauss і Wrangler: ці лейбли ділки і нашивали на продукцію найбільш часто. Але найжорсткіше вважалося з’явитися на вулиці в справжніх «Montana», так як вони і були найдорожчими і помітними.
На жаль, несумлінних продавців було багато. Часто траплялися випадки, коли покупець, віддаючи гроші, отримував закритий, непрозорий пакет, а варто було йому спробувати в нього зазирнути, звідки лунав крик: «Атас, менти!» Попастися на продаж або купівлю джинсів загрожувало серйозними неприємностями, так що всі розбігалися хто куди. А коли наївний покупець все ж відкривав пакет, то виявляв, що купив не дві штанини, а лише одну. Такий спосіб обману був досить поширеним, а знайти перекупника в Москві і поквитатися з ним — все одно, що знайти голку в стозі сіна.
Не буде перебільшенням припустити, що бажання отримати джинси в свій гардероб сприяло навчальної успішності: молоді люди обіцяли закінчити рік як мінімум без трійок, якщо батьки допоможуть їм з покупкою. Якщо ж грошей не було і у батьків, то студенти і школярі заради одних лише джинсів наймалися на роботу: допомагали розвантажувати машини, фасували овочі на овочебазах або бралися за іншу не надто престижну підробіток.
Основною відмінністю цих фірмових джинсів від брезентової підробки було те, що справжні джинси протиралися. Мати «терті» джинси вважалося особливим шиком, і модники проводили цілі години, намагаючись створити на своїх улюблених штанях штучні потертості за допомогою червоної цегли. Крім того, колір джинсів повинен був бути саме синім і ніяким іншим.
До хорошим джинсів молодь висувала й інші вимоги: тканина повинна була бути максимально щільною, такий, щоб джинси «стояли». А особливо цінними вважалися ті штани, які обтягували тіло подібно другій шкірі. Влізти в них можна було тільки «з милом», а застебнути блискавку представлялося можливим тільки лежачи на спині і втягнувши живіт. Зате темні вузькі джинси візуально робили фігуру стрункішою, а якщо додати до цього чарівність дефіциту, ми отримаємо універсальну формулу успіху у протилежної статі як для дівчат так і для хлопців.
Існувала й інша крайність. Оскільки свій розмір підібрати було практично неможливо, часто доводилося купувати джинси на пару розмірів більше. Але і тут був вихід: лягти на деякий час прямо в обновці у ванну з гарячою водою і дочекатися, поки тканина «сяде».
Одеса — портове місто, розташоване не так далеко від Європи, тому цілком логічно, що саме тут з’явилися перші підпільні цехи з виготовлення вітчизняних джинсів, які шилися з потайки ввезеної в СРСР імпортної джинсової тканини. Також контрабандою ввозили заклепки, гудзики, нитки, фурнітура, обов’язкові нашивки. Треба зазначити, що одеські джинси не надто відрізнялися за якістю від західних, адже їх створювали професійні кравці з матеріалів високої якості. Коштували такі джинси не менше, ніж справжні імпортні, і розкуповували їх з не меншою охотою.

Область використання
Мабуть нема жодної області куди б не проникла джинсова тканина З неї виготовляють:
класичні джинси, куртки і сорочки, спідниці і комбінезони, легкі сарафани, сукні і блузи, купальники і нижню білизну, взуття, верхній одяг, сумки, головні убори, аксесуари, професіональний одяг і головні убори, чохли і сумочки для мобільних телефонів, брелоки, декоративні наволочки и покривала.
Крім всього вище сказаного, слід зазначити, що використання джинсової тканини не обмежується лише масовим виробництвом промислового характеру. Народні майстри і аматори декоративно-ужиткового мистецтва відкривають нам нове, більш оригінальне і творче звучання джинсу.
Ось як інтерпретують майстри рукоділля одяг, взуття, головні убори виготовлені власними руками:

Розробка заняття гуртка «Виготовлення сувенірів»
Тема заняття: Аплікація з непридатного матеріалу. Панно “Кумедний квартет”.
Мета:
• поглибити знання вихованців про джинс; навчити використовувати непридатний матеріал, в даному випадку обрізки джинсової тканини, для виготовлення цікавих виробів;
• розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, естетичний смак, дрібну моторику рук та окомір;
• виховувати звичку працювати акуратно, доводити розпочату справу до логічного завершення.
Тип заняття: комбінований
Методи: словесні – розповідь, пояснення, бесіда, інструктаж; наочні – ілюстрація, демонстрація; практичні – практичне завдання.
Міжпредметні зв’язки: історія, природознавство, фізкультура.
Форма заняття: індивідуальна.
Матеріали та інструменти: коркове покриття, джинсова тканина (від старих джинсів), шпагат, фетр (можна використовувати господарські віскозні серветки), ножиці, клей, ґудзики, декоративні елементи для прикрашання.
Наочність: зразки готових робіт, матеріали для демонстрації поетапності виконання виробу, комп’ютер, презентація «Джинс. Використання текстильних матеріалів на заняттях гуртка «виготовлення сувенірів»».
Хід заняття
І. Вступна частина
1. Організація навчальної діяльності. (Вітання, перевірка готовності до заняття)
2. Повідомлення теми, завдань заняття.
3. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за змістом запитань:
o Чи є у вашому гардеробі вироби з джинсу?
o Які саме?
o Куди їх можна одягти?
o Чи можна вважати речі з джинсу універсальними?
Узагальнення бесіди.
Мабуть, найпопулярніший одяг в світі – це джинси. Людей в джинсах можна побачити в будь-якій країні і практично де завгодно. Їх вдягають не тільки на прогулянки, але і в офіс, в театр, на побачення, на вечірку і так далі. Джинсовий одяг ідеальний для подорожей, в ньому не жарко і не холодно, він зносостійка, добре переться, іншими словами – ідеальний для повсякденного життя.
4. Мотивація навчальної діяльності
Приходить час – і улюблені джинси втрачають вигляд. Їм на зміну купуються нові, а старі або викидаються, або у них починається друге життя.
Не викидайте старі джинси – з них можна зробити багато незвичайних і корисних речей!
Чи знаєте Ви, що зі старих джинсів можна зробити масу корисних речей для будинку, для дітей у подарунок друзям. Давайте подивимося, які оригінальні ідеї можна втілити в життя своїми руками (Показ презентації Джинс. Область використання текстильних матеріалів на заняттях гуртка «виготовлення сувенірів»».).
ІІ. Основна частина
1. Виклад нового матеріалу.
Історія. Не бачите різниці між «денім» і «джинс»? Їх багато, але запам’ятати їх просто. Термін «денім» кілька тлумачень. Більшість людей вимовляють його, маючи на увазі будь-які речі з джинсової тканини. Метри моди, інші фахівці, пов’язані з цією індустрією, так іменують першосортний вид синьої тканини, колись цікавила лише майстрів швейних об’єднань, які займалися пошиттям вітрил.
Джинсова тканина являє собою міцну і достатньо грубу тканину саржевого переплетення. Згадки про неї зустрічаються вже в середні віки. В ті часи цю тканину використовували для виготовлення вітрил, а також для захисту вантажу на кораблях. Пізніше її стали застосовувати для виготовлення палаток і оббивки. Існує навіть давнє сказання, що вітрила легендарних суден «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья», на яких Колумб причалив до берегів Америки, були виготовлені з денніму. Було це насправді чи це продуманий рекламний хід, достовірно ніхто не скаже. Однак як кажуть, немає диму без вогню!
Якщо опиратися на дані істориків, то перший одяг з джинсової тканини почали шити ще в XV столітті. Матроси носили брюки з так званої парусини, яка була прототипом джинси. Це виникло через занепад флоту і непотрібності тканини. З часом такий предмет гардеробу моряків отримав назву «дженіс», яке було пізніше перейменовано в «джинс» або «джинси». В 1750 році в праці «Книга образцов текстильной промышленности Франции» Джона Холкера були описані брюки, які по опису були схожі на сучасні зразки денніму.
На стійку до стирання парусину, століттями що випускається ткацькими цехами французького міста Нім, в середині позаминулого століття поклав око єврей Леві Страус – новоявлений американець з Баварії. Шукав варіант продукції, яка буде постійно користуватися попитом, він вирішив, що пошиття добротних штанів для старателів з золотих копалень, працівників з цукрових плантацій і ковбоїв, дохідна справа.
Темні, тоді ще тільки цегляно-коричневого і сірувато-бежевого кольору речі з цієї тканини, припали до душі чорноробом, оскільки добре захищали шкіру від пошкоджень, відмінно переносили численні прання і відносно швидко сохли.
Після об’єднання виробничих потужностей, що належать Леві Страус, і раціоналізаторської ідеї Джейкоб Девіса – запропонував обладнати для міцності кишені робочих штанів мідними заклепками, джинсові штани стали найбільш затребуваним товаром спочатку в західних регіонах Штатів, а потім і по всій території країни. 20 травня 1873 року був отриманий патент №139121 на виготовлення брюк, кишені яких фіксувалися заклепками. Цей день можна вважати днем народження джинсів і початком багатовікова популярності денніму.
Племінники Страуса продовжили справу покійного дядечка, запропонувавши покупцям на початку минулого століття штани на блискавці і, за деякими джерелами, куртки. Через кілька десятиліть війна і кінематограф, кожен по своєму, стали чинниками виходу джинсових речей на світовий ринок.
Коріння слова «jeans» ведуть до італійської Генуї, яка була найбільш відомим поставником фарбника індиго.
Цей пігмент часто називають живим. Під час носіння фарбник може змінювати відтінок, при цьому основний колір залишається таким як і був. Він характеризується невеликим зеленкуватим відливом. Даний фарбник використовувався більш ніж 4 тисячі років тому. Однак в 1878 році німецьким хіміком був винайдений його штучний аналог, який витіснив натуральний продукт. Це сталося тому, що синтетичний варіант вважався більш стабільним і чистим.
До 1953 року джинси були виключно чоловічим одягом. З цього ж моменту і жінки змогли насолодитись красою і практичністю денніму.
За цей час змінилось багато технологій. Одні матеріали приходили на зміну іншим, а джинсова тканина, так і залишається незмінною. Правда, з часом з’явилось декілька різних технологій виробництва цього матеріалу. Тому в наш час можна виділити різні категорії джинсової тканини.
Види джинсової тканини. Джинсова тканина, завдяки розвитку технологій тепер виготовляється не в одному достатньо грубому вигляді. На сьогоднішній день виділяють наступні різновиди джинсу:
o Денім;
o Джин;
o Ламана саржа;
o Стрейч;
o Ейкру;
o Шамбрі;
Денім вважається найбільш дорогою і якісною тканиною. ЇЇ особливістю являється те, що з виворітної сторони він буває лише одного кольору – білого. Це виникає завдяки односторонньому фарбуванні. Також на поверхні можна побачити ледь помітний білий ворс, який зовсім не псує виріб. Переплетення у цієї версії 3 до 1. Це та сама легендарна тканина із Німу, з якої шили перші варіанти брюк. Та звичайно, тканина дуже видозмінилась з того часу і тому, якість її вже не порівнюється з тими першими брюками золотошукачів, хоча вони такі ж міцні, як і в ті часи. Цю тканину зазвичай використовують для виробництва високоякісних дизайнерських виробів.
Джин — це та ж джинсова тканина, але з своїми особливостями. Вона вважається найбільш дешевою і тонкою. Складається з переплетення ниток двох кольорів. Виготовляється переважно з бавовни. По суті вважаються його фарбованою версією.
Тканина ламана саржа ще відома під назвою зворотня саржа і шеврон. Саржеве переплетення характеризується особливим малюнком. На поверхні виробу видні своєрідні діагональки, які виникають завдяки здвигу рапорту. Зазвичай кут нахилу складає 45 градусів, та це тільки в класичній версії. Якщо змінити товщину і цупкість (міцність) ниток, то це значення може змінитися. Зворотній напрям рубчика як раз і характеризує ламану саржу. Цей своєрідний візерунок «ялинка» був відомий і широко застосовувався більш ніж 50 років назад.
Стрейч представляє собою поєднання бавовни і еластину, який і дає такий простір фантазії. З цієї тканини виготовляють переважно жіночі речі. Вони ідеально облягають фігуру, створюючи силует. Із стрейча виготовляють вузькі джинси, які ідеально сідають по фігурі.
Ейкру являє собою непофарбовану джинсову тканину. Це слово виникло від французького «ecru», що означає невибілений, необроблений. Ейкру має колір стандартного полотна з бавовни.
Шамбрі найбільш тонка и невагома джинсова тканина. Її використовують для пошиття літніх речей (суконь, сарафанів, легких сорочок), а також купальників і білизни. Переплетення відрізняється від інших в співвідношенні 1 до 1.
Ми щодня зустрічаємося з денімом. Однак не завжди помічаємо скільки різновидів цієї тканини існує.
Виробництво. Для виробництва джинсової тканини використовують декілька видів сировини. Від неї в першу чергу і залежить зовнішній вигляд, а також експлуатаційні характеристики готового виробу.
Щоб від сировини перейти до готового виробу, необхідно пройти наступні етапи:
o Збір і підготовка бавовни. Цей процес може бути як ручним, так і автоматизованим. Існують декілька джерел сировини. Кожен вибирає свій варіант, тому говорити що один краще іншого не доречно. Підготовка бавовни-сировини після збору складається з очистки, розпушення і змішування;
o Пряжа. Цей процес починається з того моменту, коли бавовна підготовлена і сформована в довгі ряди. Її витягують і скручують до створення нитки, з якої і буде виготовлятись полотно. Прядіння буває кільцеве з відкритим кінцем і подвійне кільцеве. При кільцевих видах отримується цікавий матеріал. При фарбування він веде себе не так слухняно (в зв’язку з нерівномірним поглинанням пігменту) тому отримується цікава фактура і оригінальний малюнок.
o Снування і фарбування. Снування представляє собою перемотування ниток з однієї основи на іншу для подальшого виробництва полотна. Далі відбувається фарбування ниток. Фарбуються тільки нитки основи, інші являються заповнюючими. Існують декілька видів фарбування. Однак для виробництва джинсів краще використовувати канатну (існує ще петельна і шліхтувальна). Ця категорія ідеальна, так як дає краще вицвітання і відбувається це завдяки фарбуванню лише верхнього шару. Для фарбування використовується натуральний фарбник індиго. Правда, в останній час його почали заміняти штучним аналогом. Все тому, що в результаті отримується більш стабільне і рівномірне фарбування.
o Процес виготовлення тканини. Частіше за все волокна співвідносять 3 до 1, однак це залежить від бажаного вигляду і характеристики джинсової тканини. При виробництві використовують як човникові так і безчовникові механізми. При використанні першої категорії створюється характерна кромка тканини. Та вони не володіють таким виробництвом як безчовникові станки. Також використовується спеціальне обладнання для створення ломаної саржі. Однак в результаті в любому випадку отримується полотно, хоча воно і відрізняється по щільності, фактурі і малюнку.
o Обробка. Цей пункт залежить від кінцевого бажання споживача чи точніше фірми, що займається пошиттям. В такому випадку може бути застосовано зістарення (зношення) або ж інша маніпуляція з полотном.
2. Постановка практичного завдання.
Покроковий процес виконання роботи з демонстрацією.
Сьогодні ми будемо виготовляти панно «Кумедний квартет». Давайте розглянемо які герої тут задіяні. (Аналіз композиції)
Почнемо з виготовлення основи.
Беремо коркове покриття (у мене розмір 30 см на 30 см), приклеюємо на щільний картон для міцності.
Використовуючи шпагат, ділимо основу на чотири частини.
По краях приклеюємо джинсові смужки.
Наша рамка-основа готова.

Читання загадки про мишку

Ніч…Злодюжки довгохвості
До комори ходять в гості.
Хвать торбинку із зерном –
І в шпаринку шасть бігом.
(Миші)

Для виготовлення мишки будемо використовувати наступні шаблони.

Вирізаємо з джинсової тканини необхідні деталі.

З фетру (або віскозних серветок) вирізаємо кружечки різних кольорів і розмірів.

Відрізаємо невеликий шматочок шпагату, одягаємо намистини. Виходить хвостик для мишки.

Збираємо нашу мишку.

 

Читання вірша «Слоник»
Слон крокує по дорозі.
Чому він босоногий?
На свої великі ноги
Він чобіт
Знайти не може! (А. Алфьорова)

Шаблони для виготовлення слона.

Вирізаємо з джинсової тканини необхідні деталі.

Робимо хвостик.

Збираємо деталі і виходить слоник.

Читання вірша про рибку.
У лусці мої боки –
Вони холодні та слизькі.
Плавать можу досхочу,
Та усе життя мовчу.
(Риба)

Будемо використовувати наступні шаблони для виготовлення рибки.

Вирізаємо з джинсової тканини і фетру необхідні деталі.

Збираємо рибку з отриманих деталей.

Прикрашаємо шпагатом і смужками фетру.

Читання вірша про зайчика.

Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив.
Сам собі приніс подушку,
Підмостив її під вушко,
Та у зайця довге вушко —
Все звисає із подушки.

Для виготовлення зайчика пропоную наступні шаблони.

Вирізаємо необхідні деталі і починаємо збирати зайчика.

Вирізаємо ротик і носик, приклеюємо.

 

З ниток робимо вуса.

Використовуючи шпагат, додаємо елементи і ось що у нас вийшло.

Прикрашаємо кути рамки джгутиками із смужок джинсової тканини.

Думаю таке панно стане чудовим і незвичайним подарунком, і чудово прикрасить будь-який інтер’єр.
А тепер переходимо до практичної роботи.
3. Інструктаж «Правила безпечної роботи з ножицями»:
Дотримуйся порядоку на своєму робочому місці;
Не працюй ножицями з ослабленим кріпленням;
Працюй ножицями тільки на своєму робочому місці;
Ножиці поклажі кільцями до себе;
Подавай ножиці кільцями вперед;
Не залишай ножиці відкритими;
Не грай з ножицями, не піднось ножиці до обличчя.
Використовуй ножиці за призначенням.
4. Практична робота. Контроль над самостійною діяльністю вихованців. Надання індивідуальних консультацій. Проведення фізкультхвилинки.
ІІІ. Завершальна частина
1. Загальний підсумок. Проведення міні-виставки. Аналіз вихованцями виконаних робіт. Бесіда за змістом заняття.
2. Повідомлення завдань на наступне заняття (що необхідно принести, для чого).
3. Рекомендації літератури або інтернет-джерел.
4. Прибирання робочого місця.

Розробка занття гуртка «Виготовлення сувенірів
Тема: «Декорування кухонної прихватки»
Мета: – ознайомити з історією та розвитком джинсової тканини;
– викликати інтерес до виготовлення сувенірів – виробів для дизайнерського інтер’єру кухні;
– сприяти формуванню вміння виконувати послідовні технологічні операції з оздоблення прихватки, вибору відповідних текстильних матеріалів;
– розвивати комунікативні здібності, практичні вміння, пам’ять, мислення;
– виховувати посидючість, акуратність при виконанні роботи, любов і повагу до прикладного мистецтва.
Обладнання: заготовки прихваток, джинсова тканина, голки, нитки, ножиці, клей «Дракон», декоративні елементи для оздоблення (етр зеленого кольору, текстильна обгортка для квітів
Наочність: ноутбук, флешка, мультимедійний проектор та екран; електронний варіант фонограми, презентація «Джинс. Від середньовіччя до сьогодення», ілюстаційний матеріл «Різновиди прихваток», виставка поробок з джинсової тканини.
Тип заняття: Комбінований.
Хід заняття
І. Вступна частина
1. Організація навчальної діяльності. (Вітання, перевірка готовності до заняття)
2. Повідомлення теми, завдань заняття.
3. Актуалізація опорних знань.
Історія вихованки, що спонукала до виготовлення прихватки
Одного разу я зайшла на кухню, а тим часом моя мама діставала з печі пиріг. Для цього вона взяла рушник склала його в декілька разів і піднесла до печі. Рушник швидко нагрівся і вона ледь не обпекла руку Такий спосіб витягування пирога мені здався незручним та небезпечним. І саме тоді в мене виникла ідея зробити прихватку. До того ж вона може бути чудовим подарунком до свята.
Бесіда за змістом запитань:
Що таке при хватка, її призначення?
Прихватка – це різновид кухонного текстилю.
Призначення – прихватка необхідна для захисту рук від опіків під час приготування їжі.
Які форми прихваток вам знайомі?
Прихватки бувають найрізноманітніших форм. Найбільш зручні у формі рукавиці, але також поширені і прості – прямокутної, овальної форми, у формі полунички і так далі. На сьогоднішній день існує багато прихваток різних форм, кольорів та дизайну.
Як на вашу думку можна оздобити прихватку.
Прихватку можна оздоблювати: аплікацією, шовковими стрічками, вишивкою.
Актуальність:
Прихватка дуже корисна і потрібна річ для будь-якої господині під час приготування їжі, вона може доповнити інтер’єр кухні і створити в ній атмосферу тепла і затишку, а також може стати прекрасним подарунком. Прихватка не складна у виготовленні і підборі текстильного матеріалу. Оздоблення прихватки у техніці аплікації розкриває великі можливості для розвитку естетичного смаку дітей з особливими освітніми потребами.
Сьогодні розповідь про історію виникнення прихватки приготував нам Онофрійсук Станіслав
Історія прихватки
Безперечно, що найбільш рання форма прихватка з’явилася, коли людина вперше відкрила вогонь і виявила, що спалить руки, якщо вона спробує доторкнутися до вогню.
Шкури тварин служили першим матеріалом. Через кілька десятиліть текстиль і пряжа стали основними матеріалами для цього виробу.
Бідний стіл або багатий, але прихватка залишалася незмінним супутником гарячого горщика.
Шлях прихватки можна тільки уявити. Адже ними часто нехтують, і серед іншої кухонного начиння вона завжди знаходиться на задньому плані. На прихватки завжди йшли залишки тканин, пряжі, одягу.
Мода в 1920-х зробила прихватку дуже непереконливою і просто елегантним аксесуаром кухні з трикотажних мережив. Прихватки в 1930 були плетені й містили химерні дизайни тварин, осіб, квітів, автомобілів. Трикотажні, в’язані, стьобані, з вишивкою.
Не можна не позаздрити тій кількості журналів, яке видавалося тоді в Америці і яких не менше сьогодні. Кожна маленька дівчинка того часу, зробила хоча б одну прихватку, яку з гордістю дарувала улюблених бабусі і дідуся. Колекції прихваток були в кожній кухні та шафі для постільної білизни. Як і фартухи, стали прикрасою для різних свят і сезонів. Сучасні прихватки шиються в основному з бавовни.
Бесіда за змістом запитань:
o Чи є у вашому гардеробі вироби з джинсу?
o Які саме?
o Куди їх можна одягти?
o Чи можна вважати речі з джинсу універсальними?
Узагальнення бесіди.
Мабуть, найпопулярніший одяг в світі – це джинси. Людей в джинсах можна побачити в будь-якій країні і практично де завгодно. Їх вдягають не тільки на прогулянки, але і в офіс, в театр, на побачення, на вечірку і так далі. Джинсовий одяг ідеальний для подорожей, в ньому не жарко і не холодно, він зносостійка, добре переться, іншими словами – ідеальний для повсякденного життя.
4. Мотивація навчальної діяльності
Приходить час – і улюблені джинси втрачають вигляд. Їм на зміну купуються нові, а старі або викидаються, або у них починається друге життя.
Не викидайте старі джинси – з них можна зробити багато незвичайних і корисних речей!
Чи знаєте Ви, що зі старих джинсів можна зробити масу корисних речей для будинку, для дітей у подарунок друзям. Давайте подивимося, які оригінальні ідеї можна втілити в життя своїми руками (Показ презентації Джинс. Область використання текстильних матеріалів на заняттях гуртка «виготовлення сувенірів»».).
ІІ. Основна частина
3. Виклад нового матеріалу.
Історія. Не бачите різниці між «денім» і «джинс»? Їх багато, але запам’ятати їх просто. Термін «денім» кілька тлумачень. Більшість людей вимовляють його, маючи на увазі будь-які речі з джинсової тканини. Метри моди, інші фахівці, пов’язані з цією індустрією, так іменують першосортний вид синьої тканини, колись цікавила лише майстрів швейних об’єднань, які займалися пошиттям вітрил.
Джинсова тканина являє собою міцну і достатньо грубу тканину саржевого переплетення. Згадки про неї зустрічаються вже в середні віки. В ті часи цю тканину використовували для виготовлення вітрил, а також для захисту вантажу на кораблях. Пізніше її стали застосовувати для виготовлення палаток і оббивки. Існує навіть давнє сказання, що вітрила легендарних суден «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья», на яких Колумб причалив до берегів Америки, були виготовлені з денніму. Було це насправді чи це продуманий рекламний хід, достовірно ніхто не скаже. Однак як кажуть, немає диму без вогню!
Якщо опиратися на дані істориків, то перший одяг з джинсової тканини почали шити ще в XV столітті. Матроси носили брюки з так званої парусини, яка була прототипом джинси. Це виникло через занепад флоту і непотрібності тканини. З часом такий предмет гардеробу моряків отримав назву «дженіс», яке було пізніше перейменовано в «джинс» або «джинси». В 1750 році в праці «Книга образцов текстильной промышленности Франции» Джона Холкера були описані брюки, які по опису були схожі на сучасні зразки денніму.
На стійку до стирання парусину, століттями що випускається ткацькими цехами французького міста Нім, в середині позаминулого століття поклав око єврей Леві Страус – новоявлений американець з Баварії. Шукав варіант продукції, яка буде постійно користуватися попитом, він вирішив, що пошиття добротних штанів для старателів з золотих копалень, працівників з цукрових плантацій і ковбоїв, дохідна справа.
Темні, тоді ще тільки цегляно-коричневого і сірувато-бежевого кольору речі з цієї тканини, припали до душі чорноробом, оскільки добре захищали шкіру від пошкоджень, відмінно переносили численні прання і відносно швидко сохли.
Після об’єднання виробничих потужностей, що належать Леві Страус, і раціоналізаторської ідеї Джейкоб Девіса – запропонував обладнати для міцності кишені робочих штанів мідними заклепками, джинсові штани стали найбільш затребуваним товаром спочатку в західних регіонах Штатів, а потім і по всій території країни. 20 травня 1873 року був отриманий патент №139121 на виготовлення брюк, кишені яких фіксувалися заклепками. Цей день можна вважати днем народження джинсів і початком багатовікова популярності денніму.
Племінники Страуса продовжили справу покійного дядечка, запропонувавши покупцям на початку минулого століття штани на блискавці і, за деякими джерелами, куртки. Через кілька десятиліть війна і кінематограф, кожен по своєму, стали чинниками виходу джинсових речей на світовий ринок.
Коріння слова «jeans» ведуть до італійської Генуї, яка була найбільш відомим поставником фарбника індиго.
Цей пігмент часто називають живим. Під час носіння фарбник може змінювати відтінок, при цьому основний колір залишається таким як і був. Він характеризується невеликим зеленкуватим відливом. Даний фарбник використовувався більш ніж 4 тисячі років тому. Однак в 1878 році німецьким хіміком був винайдений його штучний аналог, який витіснив натуральний продукт. Це сталося тому, що синтетичний варіант вважався більш стабільним і чистим.
До 1953 року джинси були виключно чоловічим одягом. З цього ж моменту і жінки змогли насолодитись красою і практичністю денніму.
За цей час змінилось багато технологій. Одні матеріали приходили на зміну іншим, а джинсова тканина, так і залишається незмінною. Правда, з часом з’явилось декілька різних технологій виробництва цього матеріалу. Тому в наш час можна виділити різні категорії джинсової тканини.
Види джинсової тканини. Джинсова тканина, завдяки розвитку технологій тепер виготовляється не в одному достатньо грубому вигляді. На сьогоднішній день виділяють наступні різновиди джинсу:
o Денім;
o Джин;
o Ламана саржа;
o Стрейч;
o Ейкру;
o Шамбрі;
Денім вважається найбільш дорогою і якісною тканиною. ЇЇ особливістю являється те, що з виворітної сторони він буває лише одного кольору – білого. Це виникає завдяки односторонньому фарбуванні. Також на поверхні можна побачити ледь помітний білий ворс, який зовсім не псує виріб. Переплетення у цієї версії 3 до 1. Це та сама легендарна тканина із Німу, з якої шили перші варіанти брюк. Та звичайно, тканина дуже видозмінилась з того часу і тому, якість її вже не порівнюється з тими першими брюками золотошукачів, хоча вони такі ж міцні, як і в ті часи. Цю тканину зазвичай використовують для виробництва високоякісних дизайнерських виробів.
Джин — це та ж джинсова тканина, але з своїми особливостями. Вона вважається найбільш дешевою і тонкою. Складається з переплетення ниток двох кольорів. Виготовляється переважно з бавовни. По суті вважаються його фарбованою версією.
Тканина ламана саржа ще відома під назвою зворотня саржа і шеврон. Саржеве переплетення характеризується особливим малюнком. На поверхні виробу видні своєрідні діагональки, які виникають завдяки здвигу рапорту. Зазвичай кут нахилу складає 45 градусів, та це тільки в класичній версії. Якщо змінити товщину і цупкість (міцність) ниток, то це значення може змінитися. Зворотній напрям рубчика як раз і характеризує ламану саржу. Цей своєрідний візерунок «ялинка» був відомий і широко застосовувався більш ніж 50 років назад.
Стрейч представляє собою поєднання бавовни і еластину, який і дає такий простір фантазії. З цієї тканини виготовляють переважно жіночі речі. Вони ідеально облягають фігуру, створюючи силует. Із стрейча виготовляють вузькі джинси, які ідеально сідають по фігурі.
Ейкру являє собою непофарбовану джинсову тканину. Це слово виникло від французького «ecru», що означає невибілений, необроблений. Ейкру має колір стандартного полотна з бавовни.
Шамбрі найбільш тонка и невагома джинсова тканина. Її використовують для пошиття літніх речей (суконь, сарафанів, легких сорочок), а також купальників і білизни. Переплетення відрізняється від інших в співвідношенні 1 до 1.
Ми щодня зустрічаємося з денімом. Однак не завжди помічаємо скільки різновидів цієї тканини існує.
4. Постановка практичного завдання.
Покроковий процес виконання роботи з демонстрацією.
А тепер переходимо до практичної роботи.
3. Інструктаж «Правила безпечної роботи з ножицями та голкою»:
Дотримуйся порядоку на своєму робочому місці;
Не працюй ножицями з ослабленим кріпленням;
Працюй ножицями тільки на своєму робочому місці;
Ножиці поклажі кільцями до себе;
Подавай ножиці кільцями вперед;
Не залишай ножиці відкритими;
Не грай з ножицями, не піднось ножиці до обличчя.
Використовуй ножиці за призначенням.
Перевіряй кількість голок в гольниці до і після початку роботи.
Не залишай голку без нитки.
Не піднось голку близько до очей.
Не заважай сусідові, який працює з голкою.
5. Практична робота. Контроль над самостійною діяльністю вихованців. Надання індивідуальних консультацій. Проведення фізкультхвилинки.
По завершенні практичної роботи пропоную дітям трохи відпочити і влаштувати показ мод джинсових прикрас.
ІІІ. Завершальна частина
5. Загальний підсумок. Проведення міні-виставки. Аналіз вихованцями виконаних робіт. Бесіда за змістом заняття.
6. Повідомлення завдань на наступне заняття (що необхідно принести, для чого).
7. Рекомендації літератури або інтернет-джерел.
Прибирання робочого місця.

Фото-звіт відкритого заняття

Фото-звіт майстеркласу «Виготовлення гаманця з джинсової тканини»
в рамках «Тижня дизайнера – 2017»

Висновки
Джинсова тканина – геніальний винахід людства. Вона міцна, зносостійка і красива одночасно. На даний момент можна з упевненістю сказати, що у кожної людини від 1 року до 70 років є виріб з деніму. І ця тканина точно не хоче здавати своїх позицій на текстильному ринку!
Не дарма кажуть про те, що моделюється друге життя старих речей легко і просто. Адже та сама приваблива простота полягає в тому, що основні матеріали для створення оригінальних переробок завжди знаходяться у нас під рукою, важливо лише вміти помітити це і також мати бажання втілити всі свої креативні бажання в реальне життя. Одним з найбільш універсальних матеріалів є джинсова тканина. Якщо гарненько переглянути гардероб, то можна знайти пару-трійку старих потертих джинсів, які вже давно пора викинути, але все якось не вистачало часу або просто шкода. Між іншим, не даремно – друге життя старої речі відмінно створюється зі старих джинсів. З них можна зробити не тільки короткі шорти, але і килими, сумки, пенали, подушки, підставки під канцелярські товари і незвичайні садові горщики.
Немає якоїсь загальної формули, яка допоможе створити оригінальну річ з непотрібних предметів. Але є безліч плюсів у цьому занятті: можна потренуватися на старих матеріалах, якщо ви бажаєте навчитися новій техніці в рукоділлі; перевтілювати старі предмети в нові і стильні; перебувати серед унікальних і ексклюзивних предметів, які зроблені своїми руками. Головне – вміти помічати прекрасне в кожній дрібниці, надихатися усіма оточуючими нас предметами і не забувати про те, що ми самі створюємо світ навколо себе!

Список використаних джерел
1. Словарь-справочник по материалам прессы и литературы 80-х годов / Под ред. Е. А. Левашова. — СПб. : Дмитрий Буланин, 1997
2. http://cehb.info/
3. http://www.liveinternet.ru/tags/аппликация/
4. http://menscom.ru/fakty/item
5. http://textiletrend.ru/pro-tkani/naturalnyie/denim.html
6. http://textiletrend.ru/pro-tkani/naturalnyie/dzhinsovaya.html
7. http://weekend.rambler.ru
8. http://womanwiki.ru/
9. http://www.mamynesonechko.in.ua
10. http://www.ped-kopilka.ru
11. http://www.pervenec.kiev.ua/
12. http://poradu.pp.ua/
13. http://www.stranamasterov.ru/applikacija

 

Filed in: Метод. розробки

Сподобався сайт? Поділіться із Вашими друзями!

Похожие записи:

Випуск II Випуск II
Випуск І Випуск І
Моделювання іграшок – сувенірів Моделювання іграшок – сувенірів
Виготовлення сувенірів Виготовлення сувенірів

Leave a Reply

Добавить комментарий