Проблематика торгівлі людьми є однією з найактуальніших у світі. Суспільна загроза такого явища полягає в посяганні на права людини, які задекларовані в міжнародних (Загальна декларація прав людини (ООН 1948 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права людини, Міжнародній пакт про громадські та політичні права (ООН 1966р.), Конвенція прав дитини (ООН 1989 р.) і національних документах (Конституції України).

Україна, як демократична держава взяла на себе зобов’язання щодо дотримання міжнародного права в частині захисту прав людини − запобігання торгівлею людьми.

 На реалізацію цих зобов’язань прийнята Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»  від 24.02. 2016 р. № 111, наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»  від 8.04.2016 р.  № 405, наказ Департаменту управління освіти і науки Полтавської обласної адміністрації від 13.04.2016 р. № 150 «Про затвердження плану заходів Департаменту освіти в науки щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2020 р.».

Реалізація стратегічних цілей та визначення системи педагогічних заходів щодо запобігання торгівлі людьми базується на вирішенні  основних завдань, що передбачають активізацію  просвітницької та профілактичної роботи , що спрямована на розвиток правосвідомості молодого покоління, формування їхнього активного, адаптивного життєвого стилю, відповідальності за власне життя, умінь об’єктивно оцінювати суспільну небезпеку такого явища, як торгівля людьми.

Слід відмітити про доцільність реалізації системи  профілактичних та просвітницьких заходів (інформаційних кампаній) з  питання протидії та профілактики торгівлі людьми (дітьми)  в закладах оздоровлення та відпочинку дітей.

        Рекомендується у структурі заходів (інформаційних кампаній) з профілактики даного явища виділити такі види цілеспрямованої діяльності:

  • заходи щодо попередження умов, які сприяють проявам протиправної поведінки серед дітей та підлітків (рання профілактика);
  • заходи щодо оздоровлення умов середовища життєдіяльності дітей та підлітків, що створюють можливість протиправної поведінки з їх боку і, одночасно, корекція особистої позиції (перший етап безпосередньої профілактики);
  • активація заходів впливу на осіб, які мають намір виїхати за кордон (другий етап безпосередньої профілактики);
  • систематизація заходів щодо запобігання торгівлі людьми, попередження небезпеки стати жертвою «білого рабства» (третій етап безпосередньої профілактики).

Формування правової культури дітей та підлітків впливає на законослухняну поведінку, а також забезпечує життєдіяльність людини відповідно до потреб, інтересів і цінностей гуманного суспільства. Правове виховання дітей та молоді вирішує властиві тільки йому завдання. Знання законів та правова свідомість людини є головним фактором, який впливає на готовність до дії в тій чи іншій ситуації.

          При проведенні роботи з дітьми та підлітками необхідно підкреслити, що рабство – одне з фундаментальних порушень прав людини, наводити конкретні статистичні дані щодо статусу жінок та його зміни, а також:

  • ілюструвати дані прикладами (відеофільм, періодична преса) дискримінації, насильства, торгівлі людьми в Україні;
  • крім законів та постанов, наводити приклади про фактичні умови повсякденного життя жінок та дівчат за кордоном;
  • проводити аналіз факторів, які впливають на торгівлю людьми в Україні та в різних регіонах планети як одну з причин порушення прав людини й основних свобод особи; розкривати роль спеціальних органів в Україні, які здійснюють нагляд за дотриманням прав людини.

        Звернути увагу та озброїти дітей та підлітків  спеціальними знаннями, такими як:

  • порядок звернення за захистом до органів державної виконавчої влади та прокуратури;
  • порядок звернення за судовим захистом;
  • використання правової допомоги адвоката, звернення до засобів масової інформації, неурядових організацій;
  • звернення за захистом до міжнародних організацій.

Серед форм роботи щодо профілактики торгівлі людьми найбільш поширені наступні:

  • лекційна робота;
  • організація конкурсів, фестивалів, акцій;
  • організація клубів, університетів правових знань;
  • лекторії (кіно, відео) правових знань;
  • організація юридичних консультацій, зустрічей з працівниками правоохоронних органів;
  • організація і проведення вечорів запитань та відповідей, олімпіад, конкурсів, диспутів у галузі прав людини.

          Слід підкреслити, що робота щодо роз’яснення та вивчення чинного законодавства, міжнародних актів проводиться з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей дітей

          Колективні форми і методи роботи (лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін.) охоплюють одночасно велику кількість підлітків і молоді, сприяють створенню певного емоційного настрою.

          Однією із поширених форм в організації з дітьми є лекції, бесі­ди, які можуть проводити вихователі, вчителі, працівники правоохоронних органів, представники неурядових організацій та ін.

          Важливо, щоб зміст бесіди, лекції, їх головна ідея і методика проведення були продумані ще до проведення заходу, а також слід продумати приблизну тематику бесід. Наприклад:

  1. Торгівля людьми як проблема порушення прав людини.
  2. Міжнародні стандарти та міжнародні механізми забезпечення прав людини.
  3. Права дітей. Конвенція ООН про права дитини.
  4. Проблеми з працевлаштуванням в Україні.
  5. Висвітлення можливості працевлаштування за кордоном.
  6. Якими шляхами люди потрапляють за кордон?
  7. Українське законодавство, міжнародні документи та законодавство зарубіжних країн щодо боротьби з торгівлею жінками та дівчатами.
  8. Механізм захисту своїх прав в Україні (суд, правоохоронні органи).
  9. Міжнародні механізми захисту прав людини (Європейський суд з прав людини).
  10. Проблема рабства та його сучасні прояви.
  11. Вивчити міжнародні документи з даної проблеми (самоосвіта учнівської молоді).

 Захід можна розпочати з ознайомлення з виставкою літератури, а також буклетів, плакатів з даної теми. Можна використати відеофільми. Наводячи ті чи інші приклади, необхідно викликати у слухачів певне до них ставлення, бажання дати їх відповідну оцінку.

 

Форми і методи організації  просвітницької   роботи

(інформаційних кампаній ) щодо протидії  торгівлі людьми.

 

Диспут – це публічне обговорення, зіткнення протилежних ідей, поглядів з метою пошуку істини. Він дозволяє розглянути явище з різних боків, аргументувати, доводити свою точку зору, поважати чужі погляди, сприяє формуванню культури спілкування, культури мови, активності, самостійності.

          До диспуту готуються заздалегідь. Обирається ведучий, який буде керувати диспутом, ставити запитання. До диспуту рекомендується література, яку всі читають. Ведучий повідомляє тему дис­путу, робить вступне слово, пропонує висловитися і потім керує обговоренням, ставить запитання, підбиває підсумок.

          Диспут − це вільний обмін думками. Тому його програма повинна складатися з основних пи­тань, з яких учні змогли б висловити свої думки. Диспути допомагають формуванню пра­вових уявлень, поглядів і переконань, учасники самостійно оцінюють ті чи інші судження, відстою­ють свої погляди, диспут допомагає виявити настрій вихованців, їхній внутрішній світ, формувати громадську думку колективу, критичне ставлення учнівської  молоді до порушення прав людини, дискримінації жінок та ін.

          При організації такого заходу, потрібно окреслити коло питань для обгово­рення, їх мета – змусити вихованців замислитися над проблемою, викликати пізнавальну актив­ність, бажання висловитися, допомогти розібратися в проблемах стосовно «білого рабства», напри­клад: «Я і права людини», «Права людини і дискримінація жінок», «Що означає бути Людиною?», «Що таке свобода особи?», «Порушуються чи ні права людини в Україні?», «Торгівля людьми як проблема порушення прав людини» та ін.

          У ході підготовки до диспуту варто проводити з дітьми бесіди, аби викликати інтерес до теми дискусії, психологічно та теоретично підготувати їх до активної участі в розмові. Бажано провести й анкетування серед учнівської молоді з проблеми диспуту, яке дасть можливість виявити, як вони став­ляться до тих чи інших питань запобігання торгівлі людьми, що їх найбільше хвилює у зв’язку із цим. Успішному проведенню  заходу сприяє спецвипуск номера газети, оформлення вітрин із лі­тературою, газетними чи журнальними статтями на тему диспуту, випуск теле- та радіопередач тощо.

 

         

 

 

 

 

Диспути можна організувати по обговоренню відео-, кінофільмів; початком розмови до диспуту може бути літературний твір, газетна стаття з проблем порушення прав людини, торгівлі жінками.

Звернути увагу на розвиток критичного мислення в ході дискусії, що забезпечує здатність ус­відомлювати та відстоювати особисту позицію з тих чи інших питань, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми.

          Основні вимоги до організації та проведення диспуту: планування, добір і конкретизація пи­тань, обговорення, попереднє повідомлення про диспут; підбір літератури, відео-, кіноматеріалів, кваліфіковане керівництво диспутом.

          Заключне слово ведучого обов’язкове, без нього диспут буде незавершеним. Захід по­винен змусити замислитися над проблемою безпеки життєдіяльності, над загрозами, пов’язаними з торгівлею людьми.

          Цікавою формою роботи є усний журнал. Він присвячується одній проблемі або ком­плексу різних питань. Наприклад, усний журнал на тему «Рабство та його сучасні прояви» :

          Загальна декларація прав людини – перший в історії міжнародних відносин акт, в якому проголошено широке коло основних свобод і прав людини.

  1. Сучасне рабство.
  2. Торгівля людьми. Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї.
  3. Законодавча база щодо запобігання торгівлі людьми в Україні.

Кожна сторінка має свою назву і зміст. Зміст сторінки являє собою виступ учня, зустріч з працівниками правоохоронних органів, неурядових організацій в Україні із запобігання торгівлі людьми та ін.

Сторінка ілюструється фрагментами з кіно, і відеофільмів, бажано оформити вітрину зі спеці­альною літературою, газетними чи журнальними статтями.

Популярною формою пропагування знань з проблем прав людини, запобігання торгівлі жінка­ми є тематичні вечори та вечори запитань і відповідей. Тематика таких вечорів може бути різнома­нітною. Вечір може бути присвячений вузькому питанню – одній темі, наприклад, Всесвітньому дню боротьби з торгівлею людьми (30 липня).

Конкурси – це змагання на найкраще, найшвидше та найправильніше виконання завдань.         

Підготовка конкурсу:

  • визначення теми, учасників;
  • формулювання питань, завдань;
  • розробка умов конкурсу.

Наведемо приклад конкурсу з проблеми торгівлі людьми.

  1. Конкурс емблем команд, стіннівок – реклами до конкурсу.
  2. «Заочна подорож»: показати весільні фото, буклети неурядових організацій і фото міліціоне­рів, італійські курорти і ґрати, плантації чаю і бавовнику, паспорт.
    • Запитати: яким є шлюб­ний вік в Україні, в Росії, Лівані, Ірані, Німеччині? Хто захищає права людини в Україні? До кого звертатися у важких ситуаціях за кордоном? Як поводитися з паспортом за кордоном? Як працевлаштуватися за кордоном?
  1. Юридичний конкурс: протягом 10 хвилин правильно розкрити основні юридичні терміни з проблеми торгівлі людьми: вербування, перевезення, торгівля людьми, ідентифікація, заява потерпілих тощо.
  2. Конкурс «Незвичайна зустріч». Беруть участь усі члени команди. Завдання: протягом 5 хви­лин розглянути опис життєвої ситуації потерпілих від торгівлі людьми, знайти їхні помил­ки; поставити себе на їхнє місце і правильно розв’язати ситуацію.
  3. Конкурс капітанів. Хто швидше відповість правильно на запитання.
  • Чи є сексуальна експлуатація торгівлею людьми?
  • Чи є сурогатне материнство торгівлею людьми?
  • Чи є використання дитячої праці торгівлею людьми?
  • Що очікує за чинним законодавством батьків, які продали свою дитину?
  1. Конкурс літературний: хто напише найцікавішу засторогу від торговців людьми (вік – не­обмежений, час – 10 хвилин).
  2. Драматизувати ситуації сучасного рабства (на свій вибір).

Аукціон знань – це активна, але маловідома форма перевірки знань. Аукціон передбачає:

  1. Підготовку: прийом заявок на участь в аукціоні з відповідями; заявки можуть бути ко­лективні та індивідуальні. їх приймає аукціонне товариство (три-чотири організатори); оформлення кабінету (молоток, кафедра); призи з цінами (в жетонах).
  2. Проведення аукціону: ведучий повідомляє про заявку, вислуховує відповіді, запитує «Хто більше?», закриває обговорення: «Продано», коли відповіли всі бажаючі, переможці отри­мують жетони.
  3. Підведення підсумків: ті, хто отримав жетони, вибирають призи. Призи присуджуються та­кож найбільш активним учасникам.

Приклади заявок:

  1. Зображення закордонного паспорта громадянина України. Запитання: 3 якого віку його можна отримати? Як поводитися з ним за кордоном? Навіщо потрібна його копія?
  2. Малюнок рабів на галерах. (Запитання: Що таке рабство? Чи можливе рабство в сучасному світі в такій формі? Які форми рабства ви знаєте? Які шляхи потрапляння в рабство в Україні? За кордоном?).

Важливе місце у виховній роботі займають рольові та моделюючі ігри.

 Рольова гра – навчальна гра, в ході якої учасники імітують реальну ситуацію через виконання визначених ролей. Мета рольової гри полягає в набутті досвіду поведінки чи ставлення, а також певних навичок. Кожний учасник повинен знати ідею ролі та мету рольової гри взагалі. Важливо дати групі вийти з ролі по закінченні вправи – сказати кілька слів про почуття, враження чи думки. Рольову гру використовують як найбільш ефективний засіб наочного висвітлення змісту та суті тематики.

          Моделююча гра – навчальна гра, в ході якої учасники створюють певні моделі, алгоритми дій. На відміну від попереднього типу, дана гра не вимагає від учасників входження в роль, вона потребує аналізу певної життєвої ситуації чи проблеми та визначення кроків на шляху до її вирішення.

          Під час проведення занять із запобігання торгівлі людьми доречно створювати моделі безпечної по­ведінки після розгляду конкретних ситуацій.

          З метою формування звички співвідносити свої дії з вимогами законів, доцільно використову­вати рольові ігри різних видів. Вони дозволяють:

  1. Адаптуватися у змодельованій ситуації і потім успішніше діяти в реальній ситуації.
  2. Застосовувати набуті знання на практиці і виявити рівень їх засвоєння.
Система оцінок учасників гри ґрунтується на таких критеріях:

–     рівень засвоєння знань з теми;

–     наявність виконання певних професійних функцій;

–     в ступінь експресивності, артистизму при виконанні рольових функцій;

–     узгодженість дій учасників.

  1. Сприяють формуванню позитивної мотивації до дотримання норм моралі і права, набуттю життєвих умінь, якостей особистості.
  2. Створюють оптимальні умови для поглибленого сприйняття та запам’ятовування матеріалу.
  3. Розвивають активність, самостійність особистості, творчий підхід до розв’язання ситуацій.

Модель гри:

  1. Стадія підготовки, гри діагностика основних елементів: вибір теми – діагностика вихідної ситуації; формулювання теми та завдань, прогнозування очікуваних результатів; визначення структури; діагностика ігрових якостей майбутніх виконавців рольових функцій; діагностика об’єктивних обставин, що можуть вплинути на хід гри.
  2. Стадія проведення гри.
  • Ознайомлення учасників з вихідною інформацією: викладення педагогом вихідної інформації, постановка навчальних задач, розподіл ролей.
  • Самопідготовка учасників гри: аналіз вихідної інформації, аналіз спеціальної літератури, підготовка до виконання рольових функцій.
  1. Проведення гри: виконання учасниками рольових функцій, керування грою, аналіз, підведення підсумків ведучим.

          Успіх гри залежить від:

  1. Наявності сценарію гри – поетапного, детального опису дій її учасників з викладанням ос­новних положень їх виступів. Сценарій може містити інформацію про основні напрямки ді­яльності, але надавати можливості для індивідуальної творчості. У ньому можуть знаходи­тися відомості про засоби непрямого керування ходом гри.
  2. Правильно визначених критеріїв ефективності гри.
  3. Створення педагогом доброзичливої, відкритої обстановки для забезпечення психологіч­ного контакту та вияву щирих почуттів учасників.
  4. Використання педагогом соціального досвіду учасників, мобілізації всіх потенційних мож­ливостей.
  5. Створення ситуацій успіху.

          Гра «Юридичний хокей». Перед її проведенням учасникам пропонується вивчити рекомендо­вану літературу з певної теми і підготувати 5-8 запитань чи завдань. Група розподіляється на дві ко­манди, в яких роздаються ролі: нападаючий, захисники, воротар. Команда, яка робить напад і якій ви­пало виступати першою, ставить запитання групі захисту другої команди. Якщо вони відповідають правильно, то їхня команда одержує право ставити запитання, якщо – ні, запитання задається воро­тареві. Коли ж і той не знає відповіді – команді гол. Командам нараховуються набрані під час гри ба­ли. Окремим гравцям ведучий присуджує додаткові бали за вдало поставлені запитання, а також за правильні відповіді.

          «Мозковий штурм» – метод стимулювання ідей усіх учасників стосовно певної теми протягом обмеженого періоду часу.

          Після презентації (оголошення та роз’яснення), теми, поняття, проблеми учасникам пропону­ється висловити свої ідеї, асоціації, коментарі, фрази, пов’язані з даною темою. Для сприяння актив­ності учасників важливо дотримуватись певних правил проведення:

  • пропозиції записуються без коментарів та засуджень;
  • приймаються всі пропозиції;
  • присутні не можуть коментувати пропозиції інших;
  • заохочення кількості ідей, а не їх якості.

       Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі дискусії з роз­поділом пропозицій за категоріями. Даний метод може бути сприятливим початком роботи над но­вою темою чи проблемою. Він має на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.

          Аналіз конкретних ситуацій – метод роботи з реальними життєвими ситуаціями, спрямований на визначення певних проблем, недоліків та пошук шляхів їх уникнення.

          Даний метод дає змогу пересвідчитись у реальності існування проблеми, проаналізувати причи­ни її виникнення та визначити можливі шляхи запобігання. Для занять із запобігання торгівлі людь­ми можна використовувати історії потерпілих, історії звернень на «гарячу лінію». Історії для розгля­ду мають бути невеликими та містити основну суть проблеми.

          Робота в малих групах – обговорення певного питання, в якому бере участь 4-6 учасників з метою вироблення певних рішень, рекомендацій, порад.

          Така форма роботи дає можливість усім учасникам висловлюватись та брати активну участь в обговоренні, а також ближче поспілкуватись. Усі напрацювання малих груп обговорюються  серед усіх членів групи.

          Навчання через навчання інших – метод, сутність якого полягає в тому, що об’єкт процесу на­вчання перетворюється на суб’єкта, виконуючи тимчасово його функції та обов’язки.

          Даний метод спрямований на отримання інформації та поширення її серед інших учасників групи. Отриману інформацію не читають, а переказують, іноді по декілька разів, таким чином за­безпечується її краще запам’ятовування. Прикладом застосування даного методу можуть бути ситуа­ції, коли учасники виступають у ролі експертів, радників, консультантів, учителів.

Прикладом застосування даного методу можуть бути ситуа­ції, коли учасники виступають у ролі експертів, радників, консультантів, учителів.

          Криголам  («рухавки», «енерджайзери») – вправа, головна мета якої створення сприятливої робочої обстановки, знайомство учасників, стимулювання діяльності.

          Основне завдання вправ – спонукати до діяльності учасників заходів. «Криголами» також ви­користовують, щоб зняти напруженість та створити атмосферу відвертості та співробітництва. Основні вимоги до таких вправ:

  • перевірені та дієві,
  • цікаві,
  • позитивні і безпечні,
  • легкі для розуміння та пояснення,
  • короткі (5-10 хв.),
  • пов’язані з темою (по можливості).

При плануванні заходів з протидії торгівлі людьми також слід звернути увагу на програму виховної роботи з учнями щодо питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» (схвалена Міністерством освіти молоді та спорту України до використання з загальноосвітніх навчальних закладах, протокол №3 від 06.09. 2011 р.). Ознайомитися з Програмою та з інформаційними матеріалами з питань протидії торгівлі людьми можна сайтах за  посиланням:

  1. Українського фонду «Благополуччя дітей» http://childfund.org.ua/projects (розміщена Програма  виховної роботи з протидії торгівлі людьми «Особиста гідність безпека життя. Громадянська позиція») .
  2. Міністерства освіти і науки України http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/1432801608/
  3. Міжнародної  організації з міграції  http://iom.org.ua/ua/protidiya-torgivli-lyudmi (знаходяться статистичні дані, з проблеми протидії торгівлі людьми, електронний курс «Торгівля людьми – сучасне рабство»).

Представлені  форми і методи роботи для проведення інформаційних кампаній з дітьми та підлітками  направлені на актуалізацію, ознайомлення з  поняттям торгівлі людьми, його сутністю, чинниками, масштабами, наслідками. Вироблення у них певних вмінь та навичок що  убезпечують їх потрапляння  в ситуації ризику та в ситуації торгівлі людьми.

Від stantsiya

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.