Про підсумки проведення    комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності ЦНТТУМ чотирма напрямами

 

Відповідно до ч. 3 статті 41, абзацу третього ч. 2 статті 67 Закону України «Про освіту», Закону України «Про позашкільну освіту», підпункту 3 пункту 4 Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою КМУ від 14 березня 2018р. №168, наказу ДСЯО від 07 грудня 2020 року №01-11/78 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти», Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16.01.2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2020 року за № 154/34437, наказу МОН України  «Про методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів у закладах позашкільної освіти» від 01.08.2022 № 01-10/75, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Первомайському ЦНТТУМ, затвердженого наказом керівника закладу наказом № 93 від 30.12.2021року, наказу Первомайського ЦНТТУМ від 08.02.2023 №30 «Про створення робочої і моніторингової груп та проведення комплексного самооцінювання за чотирма напрямками в ЦНТТУМ», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу, протягом 2022-2023 н.р. робочими групами було проведено комплексне вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямами у такі терміни:

Освітнє середовище –  лютий 2023 року;

Педагогічна діяльність – березень 2023 року;

Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти – квітень 2023 року;

Управлінські процеси – березень – травень 2023 року.

Члени робочих груп протягом ІІ семестру 2022-2023 н.р. проводили анкетування учасників освітнього процесу, заповнювали форми спостереження, вивчали документацію закладу та результати анкетування учасників освітнього процесу (батьків, педпрацівників, вихованці).

Результати самооцінювання за напрямами «Освітнє середовище закладу освіти», «Педагогічна діяльність педпрацівників», «Система оцінювання здобувачів освіти», «Управлінські процеси закладу освіти» було узагальнено в довідках та розглянуто на засіданнях педагогічної ради. Виходячи з вищенаведеного,

НАПРЯМ 1
«Освітнє середовище закладу освіти»
Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та

внутрішньої системи забезпечення якості освіти

1.1. Наявність необхідних ресурсів для створення освітнього середовища
1.1.1. Матеріально-технічна база
          1.1.1.1 Матеріально-технічна база Первомайського ЦНТТУМ відповідає його типу та напряму позашкільної освіти. Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями,       необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу.
1.1.1.2  Навчальний заклад частково забезпечений навчальними, наочними посібниками і

технічними засобами навчання відповідно до освітньої та навчальних програм. Частина навчальних кабінетів обладнана засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми.

1.2. Створення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці
1.2.1 Безпечне  освітнє середовище
1.2.1.1 Територія та приміщення закладу чисті і охайні. Щоденно здійснюється огляд території. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспортута доступу сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу. Кількість вихованців закладу освіти перевищує його проєктну потужність (проєкта потужність – 380 вихованців, кількість гуртківців станом на 01.09.2023 – 566). Гуртківці закладу навчаються в приміщеннях ЦНТТУМ та на базах закладів загально середньої та дошкільної освіти. На території закладу облаштовано спортивний майданчик. Штучне  покриття на території спортивного майданчика частково пошкоджене. На території закладу в наявності освітлення в вечірній та нічний час. Опитування гуртківців та батьків свідчить, що 45% вихованців вважають, що територія закладу перебуває в хорошому стані, 35% – в задовільному стані, 15 % – в відмінному стані, 5% – в поганому стані. 69% батьків вважають, що територія ЦНТТУМ перебуває в хорошому стані, 20% – у відмінному стані, 11 % – у задовільному стані.
1.2.1.2 У закладі забезпечується дотримання санітарно-гігієнічних  та протипожежних норм Приміщення закладу освіти використовуються раціонально, комплектування груп відбувається здебільшого з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень. У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників В приміщенні закладу облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу.

У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані. Облаштовані туалети окремо для гуртківців та працівників закладу. У закладі дотримано питний режим. Результати опитування батьків та гуртківців свідчать, що чистоту утримання приміщень закладу батьки оцінюють наступним чином: 57 % – добре, 38% відмінно, 5% – задовільно. Чистоту туалетних кімнат гуртківці закладу оцінюють наступним чином – 47 % – добре, 43% – задовільно, 10 % – відмінно.

1.2.1.3 У закладі створена постійно діюча комісія щодо розслідування нещасних випадків, яка діє відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом МОН України від 16.05.2019 № 659.

Педагогічні працівники обізнані з правилами реагування у разі, якщо учасник освітнього процесу травмується та/або в нього раптово погіршиться самопочуття, і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях. За всіма фактами травмувань складаються акти, проводяться інструктажі (Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, наказ МОН України від 16.05.2019 № 659).

У закладі та на його території створено умови для запобігання порушень правил заборони куріння, вживання алкогольних напоїв, психоактивнихречовин тощо.

Інструктажі і навчання проводяться з працівниками закладу, здобувачами  освіти, про що засвідчило анкетування: з 79,6 % працівників регулярно проводяться інструктажі та навчання, з 18, 5 % – лише інструктажі.

1.2.1.4 Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуаціях. Результати опитування вихованців свідчать наступне: 64 % повідомили, що інструктажі з охорони праці проводяться регулярно, 18,7% – регулярно із залученням спеціальних служб, 16 % – у поодиноких випадках, 1% – не проводять взагалі.
        1.2.1.5 З педагогічними працівниками проводяться інструктажі й навчання. Педагогічні працівники та керівництво вживають відповідних заходів у разі нещасного випадку. Результати опитування свідчать, що з 79, 6 % працівників регулярно проводяться інструктажі та навчання, з 18, 5 % – лише інструктажі. 75, 9 % педпрацівників зазначили, що в закладі розроблений алгоритм дій у разі нещасного випадку, 16, 7 % – не володіють такою інформацією, 7, 4 % зазначили, що алгоритм розроблений, але вони з ним не ознайомлені.

Комп’ютери закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет.

Здобувачі освіти та батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного

використання мережі Інтернет. 53, 3 % вихованців зазначили, що проводяться інформаційні

заходи щодо безпечного користування інтернетом, 36% зазначили, що ці заходи  проводяться лише на заняттях з ПК, 8% зазначили, що заходи не проводяться.

У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу. Під час анкетування 65, 7% батьків зазначили, що у дітей не виникло проблем з адаптацією в закладі освіти, 27. 3 % зазначили, що іноді такі проблеми виникають. 10% вказали, що такі проблеми виникали.

1.2.1.6 У закладі освіти формуються наскрізні навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі. Керівники гуртків систематично проводять бесіди з гуртківцями щодо формування навичок здорового способу життя.
1.2.2   Створення      освітнього     середовища,      вільного     від    будь-яких  форм

насильства та дискримінації

 

      1.2.2.1. Для забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, у закладі розроблені Програма і план заходів, що спрямовані на запобігання та протидію булінгу. Виданий наказ щодо створення комісії з розслідувань випадків булінгу, розроблені відповідні інструкції щодо виявлення ознак того, що особа стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу, алгоритм дій учасників освітнього процесу в разі булінгу/мобінгу тощо.

Керівництво закладу, педагоги ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, насильства та запобігання йому, і з методиками раннього визначення

ознак фізичного і психологічного насильства, та орієнтуються в тому, як реагувати на їх прояви. До відома ліцеїстів представлено інформацію щодо існування національної дитячої «гарячої лінії» «Скажи насильству «Ні!» (дзвінки за номерами 116111 із мобільного або 0800500225 зі стаціонарного телефонів).

Керівники гуртків зазначили, що в закладі освіти регулярно проводяться із усіма учасниками освітнього процесу навчання, просвітницька робота за участі відповідних служб/органів/організацій для учасників освітнього процесу з метою виявлення ознак булінгу (цькування) та запобігання його прояву.

Здобувачі освіти зазначили в анкетуванні наступне: 92,7% – не потерпали від булінгу, 3, 2 % – зазнавали булінгу від одногрупників, 4,1% – від батьків та інших.

51, 9% керівників гуртків зазначили, що задоволені освітнім середовищем та умовами праці, 46, 3% – переважно задоволені, 1, 8 % – переважно не задоволені. Крім того, 92, 3 % вихованців зазначили, що не відчувають в ЦНТТУМ булінгу, їм комфортно, а 5, 3 % – були поодинокі випадки агресії, 2,4% – відчувають агресію.

ЦНТТУМ реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень, здійснюється аналіз звернень та ефективності прийнятих рішень. Результати анкетування свідчать, що про випадки булінгу 3,3 % вихованців повідомляли керівника гуртка, 2 % – одногрупників та батьків. 92,3 % зазначили, що від булінгу не потерпали.

1.2.2.2 Результати опитування вихованців свідчать про обізнаність підлітків з питань булінгу та насильства. Гуртківці не спостерігають у ЦНТТУМ булінг/цькування та їм комфортно у закладі – 84,8%. Знають до кого звернутись у разі допомоги – 93,4 %.

Батьки під час опитування повідомили, що робота з батьками щодо попередження рівня дискримінації проводиться: постійно – 19,3%, часто – 24,4%, іноді – 35 %, ніколи – 21,3%. Щодо попередження та зниження рівня насилля з батьками проводиться робота: постійно – 21,7 %, часто – 23,8%, іноді – 37,9%, ніколи – 18,6%.

Опитування педагогів підтвердило, що у закладі освіти реагують на звернення про випадки булінгу завжди – 52,4%, а 47,6% з такими випадками не стикалися.

На питання «Чи подобається вам перебувати в ЦНТТУМ?» діти  відповіли: дуже подобається – 20,7% ; подобається – 70,7%; не дуже подобається – 7,3%; не подобається – 1,2%.

На питання «Чи почуваєтесь Ви у безпеці, перебуваючи в ЦНТТУМ?» гуртківці відповіли: так, мені безпечно – 56,7%; здебільшого, так – 38,4%.

47,6 % педагогів цілком задоволені освітнім середовищем та умовами праці у закладі та 52,4% – переважно задоволені.

Батьки стверджують, що діти йдуть до ЦНТТУМ, як правило: піднесеному, з радістю – 13,7%; здебільшого охоче – 49,4%; не проявляє особливих емоцій – 30,1%; здебільшого неохоче – 5,6%. Щодо причин, пов’язаних з небажання дитини йти до закладу, 81% показали, що такого не спостерігається, серед інших відповідей: упереджене ставлення з боку керівника гуртка – 8,6%; взаємини з однокласниками – 4,9%; брак часу – 15,5%.

Педколектив здійснюють заходи із запобігання порушення правил поведінки. Відбувається постійне спостереження за дотриманням правил поведінки здобувачів освіти. Виникаючі поодинокі суперечки між вихованцями на перервах або після занять не залишаються без відповідного оперативного реагування.

У           закладі           освіти    здійснюється     постійний     аналіз    причин                     відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними. Питання щодо відвідування учнями навчальних занять розглядають на нараді при директору, на засіданнях педагогічної ради.

Правила поведінки для здобувачів освіти Первомайського ЦНТТУМ оприлюднені, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці учасників освітнього процесу. Учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються їх. Під час анкетування 82,7 %  опитуваних  зазначили, правила для гуртківців розроблені та оприлюднені, вони їх дотримуються, 27, 3 % – правила оприлюднені, але вони їх не дотримуються.

Заклад освіти не      повідомляв органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства, оскільки, документально таких випадків не було зареєстровано.

1.3. Створення  інклюзивного освітнього середовища
1.3.1 Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору
1.3.1.1 У закладі освіти частково забезпечена архітектурна доступність території та будівлі для осіб з особливими освітніми потребами. Створена можливість для безперешкодного руху територією закладу (прохід без порогів, сходів та достатньо широкий для можливості проїзду візком, із рівним, неушкодженим покриттям). У будівлі збудовані широкі дверні проходи, що надають архітектурну доступність до приміщень.
1.3.1.2 Приміщення і територія адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: на вході в приміщення наявний пологий пандус. Відсутні туалетні кімнати для осіб з особливими освітніми потребами та вказівники та контрастне маркування перед та на кінці сходової частини відсутні.

Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. В частині навчальних кабінетів наявні критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, інструкції з ОП, в інформаційних куточках розміщені відомості про ключові компетентності здобувачів освіти.

1.3.1.3 У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами.  До розроблення індивідуальної програми розвитку залучені батьки. Заклад освіти системно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами.

 

Рівні оцінювання за вимогами:

 

  • Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці –       другий рівень;
  • Створення освітнього середовища, вільного від будь – яких форм насильства та дискримінації – другий рівень;
  • Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору – третій рівень.

 

НАПРЯМ 2.

«Система оцінювання здобувачів освіти»

2.1.  Наявність системи оцінювання здобувачів освіти, яка забезпечує справедливе, об’єктивне оцінювання
2.1.1 Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання
2.1.1.1 Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи  оцінювання їх навчальних досягнень

На сайті закладу оприлюднені критерії та вимоги щодо оцінювання досягнень гуртківців. На засіданні педагогічної ради розглянуто питання про єдині вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень вихованців закладу. В деяких навчальних кабінетах оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти на стендах, в деяких – розміщені в окремих папках.

У анкетуванні 52,3% вихованців закладу зазначили, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень, 44,2% зазначили, що отримують інформацію у разі звернення до керівника гуртка, 3 % зазначили, що не отримують інформацію.

. Під час проведення занять більшість педагогів застосовують компетентнісний підхід до оцінювання, надають гуртківцям час на обдумування відповіді та забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконаного завдання, супроводжують відповідь вихованців уточнювальними запитаннями, спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ дитини, відзначають досягнення, підтримують в них бажання навчатися, використовують прийоми самооцінювання і взаємооцінювання.

2.2. Оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти
2.2.1.1  Внутрішній етап конкурсу дитячого малюнку «Як я захищатиму Батьківщину»

учасників – 12, переможців – 5 (І місце);  конкурс-виставка «Новорічна композиція» учасників – 10, переможців – 6 (І місце);  конкурс-виставка  «Український сувенір» учасників – 11, переможців – 6 (І місце); конкурс декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край»  учасників – 9, переможців – 5 (І місце); виставка-конкурс науково-технічної творчості «Наш пошук і творчість тобі, Україно!» учасників – 28, переможців – 26(І місце).

Міський етап обласного конкурсу дитячого малюнку «Як я захищатиму Батьківщину»

учасників – 4, переможців – 4 (І місце – 3, ІІ місце – 1); конкурс-виставка «Новорічна композиція» учасників – 6, переможців – 4 (І місце – 3, ІІ місце – 1) ; конкурс-виставка «Український сувенір» учасників – 6, переможців – 4 (І місце – 3, ІІ місце – 1); конкурс «Святий Миколаю! Я на тебе чекаю» учасників – 2, переможців – 1 (І місце – 3, ІІ місце – 1); конкурс декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва  «Знай і люби свій край» учасників – 5, переможців – 5 (І місце); виставка-конкурс науково-технічної творчості «Наш пошук і творчість тобі, Україно!» серед позашкільних закладів міста» учасників – 27, переможців – 27 (І місце – 25, ІІ місце – 2).

Обласна виставка-конкурс науково-технічної творчості «Наш пошук і творчість – тобі, Україно!» учасників – 15, переможців – 15 (І місце – 14, ІІ місце – 1); конкурс «Знай і люби свій край» Учасників – 11, переможців – 11 (І місце – 8, ІІ місце – 3); заочний конкурс робіт юних фотоаматорів “Моя Україно!”  учасників – 12, переможців – 10 (І місце – 5, ІІ місце – 5);  заочний гуманітарний конкурс «Космічні фантазії» учасників – 10, переможців – 10 (І місце);  конкурс-виставка «Український сувенір» учасників – 2, переможців – 1 (ІІІ місце); конкурс-виставка «Новорічна композиція» учасників – 2, переможців – 2 (І місце – 1, ІІ місце – 1); конкурс дитячого малюнку «Як я захищатиму Батьківщину»»  учасників – 2, переможців – 2 (І місце).

Конкурси, в яких взяли участь, але не посіли призових місць міський фото-конкурс від THEGARD.CITY «Ми разом» та «Ми чекаємо на вас із Перемогою!»  4 учасники, регіональний етап Всеукраїнського конкурсу малюнків «Кольори нашої Перемоги» 3 учасники, обласний етап Всеукраїнського конкурсу малюнків «Охорона праці очима дітей» 2 учасники.

2.2.1.2 виставка-конкурс науково-технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно!»  учасників – 2, переможець –  1 (ІІІ місце), диплом учасника – 1;

ІV щорічний Всеукраїнський пізнавальний конкурс «Я – людина»  учасників – 6, переможців – 6 (І місце – 3, ІІ місце – 3); ІІ Всеукраїнський багатожанровий конкурс мистецтв «Новорічні дива» учасників – 2, переможців – 2 (І місце); «Новий рік – рік перемоги» учасників – 1, переможців – 1 (І місце); дистанційний багатожанровий конкурс талантів «Спалах різдвяних зірок» учасників – 4, переможців – 4 (І місце – 3, ІІ місце – 1); двотуровий конкурс «Різдвяна Україна» учасників – 2, переможців – 2 (І місце); VIІ всеукраїнська онлайн виставка-конкурс «Талановиті! Наполегливі! Успішні!» – 2023 учасників – 19, переможців – 19 (І місце); творчий арт фестиваль  до Дня Матері «Україна – ненька, Україна – мати» учасників – 3, нагороджені дипломами Українського державного центру позашкільної освіти – 3; двотуровий конкурс майстрів та художників «Мальовнича Україна» (керівник Ольховська Л.М.) учасників – 1, переможців – 1 (ІІ місце); креативний фотопроєкт «Дитячі посмішки» учасників – 3, переможців – 3 (І місце – 2, ІІ місце – 1); екологічний онлайн-конкурс декоративно-прикладного мистецтва «Друге життя – 2023» учасників – 4, переможців – 2 (І місце);

дистанційний проєкт до Дня матері «Весь світ починається з мами» учасників – 3, переможців – 3 (І місце – 2, ІІ місце – 1).

Міжнародний конкурс «GOLDEN AUTUMN 2022» (Франція) учасників – 9, переможців – 9 (І місце);  «Зимова казка» (Чехія) учасників – 9, переможців – 9 (І місце); багатожанровий дитячий онлайн фестиваль-конкурс «Мій пухнастий друг» присвячений Міжнародному дню котів учасників – 7, переможців – 7 (І місце – 5, ІІ місце – 2); двотуровий конкурс «Ancona fest» (Італія) учасників – 1, переможців – 1 (І місце);  конкурс мистецтв «Cristmas cup» учасників – 2, переможців – 2 (І місце);  ІХ онлайн фестиваль творчості «Великоднє диво» учасників – 6, переможців – 6 (І місце – 4, ІІ місце – 2);  конкурс мистецтв «творчість UA» учасників – 2, переможців – 2 (ІІ місце).

Всеукраїнські конкурси, в яких взяли участь, але не посіли призових місць

конкурс малюнків «Зупинимо війну на Україні» або «Стоп війні!» 7 учасників;  конкурс дитячих малюнків від освітнього проєкту Всеосвіта «Війна очима дітей» 6 учасників;  конкурс малюнків «Твори різдвяну диво казку 2022» 2 учасники; онлайн виставка «Мої вітражі» 6 учасників; онлайн конкурс-виставка «Паперовий змій» 5 учасників; конкурс малюнків «Намалюй кохання» 2 учасники; флешмоб «Моя весна». Південний лісовий офіс ДП «Ліси України» 14 учасників; конкурс дитячо-юнацької творчості, присвячений пам’яті Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої» 8 учасників.

Конкурси, результати яких ще не оприлюднені

Всеукраїнський фото-проєкт «Все буде…» 7 учасників; конкурс дитячих малюнків «Вірю в перемогу» 6 учасників; благодійний багатожанровий VІІІ онлайн-фестиваль творчості «Хай буде весна» 5 учасників; онлайн конкурс-виставка «Великодній кролик» 2 учасники; ХІ національний конкурс дитячого малюнка «Автомобіль твоєї мрії – 2023», від компанії Тойота-Україна 3 учасники.

2.2.1.3                                                                       –
2.2.1.4 За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання

Здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень.

За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень, зокрема здійснюється аналіз динаміки навчальних досягнень; результати аналізу навчальних досягнень (динаміки) розглядаються на засіданні педагогічної ради, нарадах при керівнику закладу; за результатами аналізу приймаються управлінські рішення; здійснюється моніторинг виконання управлінських рішень

 

Рівні оцінювання за вимогами:

  • Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх досягнень – другий рівень;
  • Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти – другий рівень;
  • Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання – другий рівень.

 

НАПРЯМ 3

«Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти»

3.1. Ефективність педагогічної діяльності  керівників гуртків
3.1.1. Забезпечення якості освітнього процесу
3.1.1.1 Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність керівника гуртка та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. У процесі вивчення роботи педагогів щодо календарно-тематичного планування зверталася увага на такі аспекти: відповідність планів Державним стандартам освіти; відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності гуртківців згідно з навчальними програмами; відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, навчальному плану.

Календарне планування складається в відповідності до освітньої програми закладу. Розробляється  керівником гуртка на основі рекомендації Міністерства освіти і науки України або спільно з іншими педагогами в структурі методичних об’єднань закладу освіти. Цей документ готує кожен педагогічний працівник ЦНТТУМ відповідно до навантаження гуртків, які викладає. У календарно-тематичних планах окремі вчителів передбачають форми організації навчальних занять.

Навчальні  плани затверджені і погоджені відповідно до нормативних вимог. Керівниками гуртків використовувалися типові, адаптовані до типових програм, погоджені з управлінням освіти Первомайської міської ради. Розподіл годин гурткової роботи здійснено відповідно до типових навчальних планів. Робочі навчальні плани керівників гуртків відповідають державним стандартам  щодо організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти, складені відповідно до рівнів класифікації та кількості років навчання. Керівники гуртків врахували вікові особливості вихованців, нові досягнення педагогічної науки і практики та власні багаторічні напрацювання. Записи у журналах відповідають навчальним програмам  і календарному плануванню.

За результатами онлайн анкетування (питання «1. Які джерела/ресурси Ви використовуєте при розробленні календарно-тематичного планування?» (можливо обрати декілька варіантів відповідей)), з’ясовано, що при розробленні календарно-тематичних планів майже всі педагоги в першу чергу використовують рекомендації Міністерства освіти і науки України – 8 (90,8%); розраховують на власний досвід –4 (44,6%); послуговується розробками з інтернет-сайтів і блогів –2 (24,5%); використовують зразки, що пропонуються фаховими виданнями, – 44 (44,5%); складають календарні плани спільною з колегами – –2 (24,5%); використовують досвід запозичений у колег – 5 (52,7%).

3.1.1.2 Одним із ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Результати спостережень за проведенням навчальних занять, онлайн опитування дають підстави стверджувати, що педагогічні працівники закладу використовують зміст гуртка для формування суспільних і духовних цінностей, виховання патріотизму, моральності в здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. Керівники гуртків спрямовують зміст навчального матеріалу на виховання в гуртківців поваги до державної мови, культури, законів. Більшість педагогів розвивають у вихованців  загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру). Більшість керівників гуртків розвиває в гуртківців навички співпраці та культуру командної роботи, під час навчальних занять дотримуються гігієни навчання (вправи для збереження зору, пальчикова гімнастика, проведення фізкультхвилинок).

На питання «Чи реалізуєте Ви під час проведення навчальних занять виховні аспекти?» 90,9% дали ствердну відповідь, і лише один із опитуваних заперечив використання виховного аспекту на своїх заняттях. Із виховних аспектів, які реалізують педагоги під час проведення занять, при опитуванні керівники гуртків виділяють такі: патріотизм, поваги до культура мовлення, толерантність, працелюбність, наполегливість, вимогливість до себе, формування громадянської позиції, повага та толерантність до національної та інших культур, формування здорового способу життя, екологічної відповідальності, загальнолюдські якості тощо.

Також поведінковий характер гуртківців закладу формується завдяки особистому прикладу педагога та їхньому комунікуванню зі здобувачами освіти.

Під час проведення навчальних занять. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні (цифрові) технології в освітньому процесі, що сприяють формуванню в гуртківців ключових компетентностей, а також мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань.

3.1.1.3 Всі керівників гуртків під час проведення навчальних занять, урізноманітнюючи форми та методи роботи, спрямовували свою діяльність на формування і розвиток в вихованців ключових компетентностей. Під час проведення навчальних занять педагогічні працівники  закладу формували ключові компетентності щодо вільного володіння державною мовою, педагоги  розвивали компетентності в галузі техніки та технології. Працюють над розвитком в гуртківців технічної, інформаційно-комунікаційної компетентності. Керівники гуртків на навчальних заняттях формували громадянську, соціальну, культурну компетентність, працювали над розвитком компетентності “навчання впродовж життя”.
3.1.1.4                                                             –
3.1.2 Організація інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи
3.1.2.1. Якість освітньої діяльності неможлива без інновацій. Інноваційна діяльність в освіті виявляється передусім в оновленні та освоєнні нового змісту освіти. В ЦНТТУМ педагогічні працівники беруть участь в освітніх проєктах, які реалізуються закладом освіти, а також іншими установами та організаціями, освітніх конкурсах. Щорічно керівники гуртків беруть участь в освітніх конкурсах з популяризації й поширення власного досвіду роботи, частина з них стає переможцями різних рівнів.

Аналіз цього напрямку діяльності педагогічних працівників засвідчує, що педагоги закладу беруть участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних, місцевих проєктах і конкурсах, що допомагає їм забезпечувати надання якісних освітніх послуг і популяризації власних творчих напрацювань, проте необхідно виявляти більше ініціативи в дослідно-експериментальній роботі.

Педагогічні працівники закладу створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки, частина оприлюднює свої розробки на електронних ресурсах ( інтернет-сайт «На Урок», «Всеосвіта» тощо), частина – на паперових. Під час опитування працівники закладу зазначили, що поширюють власний педагогічний досвід таким чином: □ публікації на вебсайті закладу та/або засновника – 24,5%; у блогах – 34%; у професійних спільнотах соціальних мереж – 30,2%; у матеріалах та/або виступах конференцій – 37,7%; у фахових виданнях – 7,5%; на освітніх онлайн платформах – 24.5%; не маю оприлюднених розробок –5,1%.

3.1.2.2. Для забезпечення необхідного розвитку здобувачів освіти необхідно будувати освітній процес на засадах педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Педагогіка партнерства передбачає роль вихованця як рівноправного учасника освітнього процесу, відповідального за результати свого навчання.

У результаті спостережень, аналізу онлайн опитування з’ясовано, що керівники гуртків будують взаємини з учасниками освітнього процесу на основі принципів педагогіки партнерства. 86,4% педагогів вважають, що допомагає їм у цьому те, що вони дають можливість гуртківцям  висловлювати власну думку, сприймають їхні погляди, підтримують  ініціативи;  50%  вважає,  що  творчі,  партнерські  взаємини підсилюються інформованістю вихованців із сторони педагогів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми; ще 38,4% розробляють завдання, на які неможливо знайти готову відповідь в інформаційних джерелах.

Спостереження за навчальними заняттями дають підстави стверджувати, що підтримка здобувачів освіти в їхньому навчанні виявляється педагогами через похвалу, увагу до учнів, поради, консультації, використання індивідуальних завдань тощо.

Бачення вихованців щодо вислуховування і врахування їхньої думки керівниками гуртків під час проведення занять дещо відрізняється від того, як вважають педагоги: лише 28% вважає, що їхня думка в повній мірі враховується, 48% вказали, що враховується в окремих гуртках, 21,1% зазначили, що більшість педагогів нав’язують свою думку як єдино правильну, 2,8% вважає, що в закладі думка гуртківців практично не враховується. Тобто майже 23% вихованців із опитаних заперечують принципи партнерства і співпраці між керівниками гуртків і гуртківцями.

Результати вивчення питання взаємодії та співпраці між керівниками гуртків і гуртківцями на принципах педагогіки партнерства засвідчують, що не всі вихованці відчувають підтримку зі сторони вчителя. Найважливішим напрямом у закладі освіти має стати особистісно орієнтована технологія навчання, яка створює можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання здобувачів освіти. Тому проблеми в питанні побудови освітнього процесу в ЦНТТУМ на засадах партнерства «керівник гуртка – гуртківець» необхідно проаналізувати і виробити шляхи їх усунення, зокрема, вдосконалювати критерії оцінювання, які мотивують вихованців до самостійної роботи.

3.1.3 Співробітництво педагогічних працівників
3.1.3.1. За результатами опитування керівників гуртків і батьків можна зробити висновок, що в ЦНТТУМ  налагоджена комунікація між ними у різних формах, серед яких переважають батьківські зустрічі (педагоги – 59,1%, батьки – 39,8%), телефонні бесіди (педагоги – 59,1%, батьки – 41,6%), індивідуальне спілкування (педагоги – 81,8%, батьки – 86,1%). Комунікуючи з батьками, у педагоги переважно консультують їх щодо покращення успішності дітей. Хоча окремі керівники гуртків, залучають батьків до проведення заходів, подорожей. Загалом батьки не мають претензій до питання комунікації з педагогами закладу; адміністрація закладу освіти та педагогічний колектив є завжди відкритими для спілкування та співпраці для ефективного управління та взаємодії з батьками-партнерами у вихованні та навчанні учнівської молоді.
3.1.3.2. Педагогічний колектив Первомайського ЦНТТУМ закладу співпрацює з загально середніми та дошкільними закладами освіти Первомайської громади, обласним центром науково-технічної творчості учнівської молоді, обласним будинком художньої творчості Миколаївської області. На належному рівні реалізуються заходи в рамках співпраці з представниками Первомайського краєзнавчого музею та громадських організацій.
3.2. Підвищення професійного рівня педагогічних працівників
3.2.1. Забезпечення педагогічними працівниками постійного підвищення своєї кваліфікації
3.2.1.1 Важливим напрямом у педагогічній діяльності є атестація педагогічних кадрів. У 2022/2023 н. р. атестовано 2 педагогічних працівника. З них присвоєно 11 тарифний розряд  – 1; підтверджено 12 тарифний розряд  –  1. Аналіз якісного складу та освітнього рівня педагогічних працівників ЦНТТУМ дозволяють зробити висновок про можливість проведення освітнього процесу на високому рівні.

Педагоги забезпечують власний професійний розвиток, обираючи види, форми підвищення рівня своєї професійної майстерності за напрямами відповідно до освітньої програми. За результатами вивчення документації виявлено, що підвищення кваліфікації здійснюється за такими формами: інституційна (Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти), дистанційна (платформи ЕdЕга, «На урок», «Освіторія», тощо). Педагоги беруть активну участь у конференціях, методичних семінарах, тренінгах і майстер класах у межах закладу. Упродовж останніх 5 років для професійного зростання надають перевагу напрямам, зокрема, більше половини педагогів цікавлять: методичні аспекти викладання гурткової роботи, форми організації освітнього процесу, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та організація інклюзивної форми навчання; третину цікавило законодавче забезпечення освітнього процесу, психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій, безпечне освітнє середовище, формування у здобувачів освіти громадянської позиції. З аналізу анкетування педагогічних працівників та форми вивчення документації можна зробити висновок, що підвищенню кваліфікації педагогічних працівників керівництво закладу приділяє значну увагу та сприяє вдосконаленню їхньої педагогічної майстерності.

         3.2.1.2 У закладі освіти створено умови для постійного підвищення кваліфікації, атестації. Розроблений, затверджений та оприлюднений ( на інформаційних стендах) перспективний план на 5 років підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників, Положення про порядок визнання результатів підвищення кваліфікації. Питання про підвищення кваліфікації, атестації керівників гуртків розглядається на засіданнях педагогічної ради.

Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти обирають різні форми та види підвищення кваліфікації. За результатами анкетування, для підвищення рівня професійного розвитку 83,3% керівників гуртків  обирають самоосвіту, 63,9% – курси та модулі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 88,9% – вебінари, 86,1% – онлайн-курси, 72,2% – тренінги та майстер-класи, 50% – конференції. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність, реалізують освітні проєкти та беруть участь у конкурсах.

Методист  зазначає, що в кінці календарного року складається план підвищення кваліфікації і затверджується рішенням педагогічної ради на календарний рік відповідно до перспективного плану. Отже, керівник і педагогічна рада закладу створюють умови для постійного підвищення кваліфікації, атестації, педагогічних працівників.

       3.2.1.3 Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби). Багато уваги приділено навчанню з використанням дистанційних технологій, тут педагогічні працівники вдосконалюють своє вміння та навички, використовуючи освітні платформи. Педагогічні працівники створюють та використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо). Серед видів освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками у нашому закладі, є наступні:

– розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
– додаткові інформаційні матеріали для проведення занять;
– моніторинги;
– практичні і проєктні завдання для роботи гуртківців під час проведення навчальних занять та вдома;
– календарно-тематичні плани;
– електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;
– інші інформаційні ресурси.

Слід зазначити, що за результатами анкетування керівників гуртків, 29% педагогів роблять публікації на сайті закладу, 9%- у блогах, 33% – у професійних спільнотах; 44% – у виступах , однак, 29% педагогів не мають оприлюднених розробок. Отже, одним із завдань на наступний 2023-2024 н.р. має бути підвищення мотивації педагогічних працівників, а саме: участь у професійних конкурсах.

Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі. Зараз це вимога часу. Адже навчання з використанням дистанційних технологій вимагає знання у цій галузі.

Слід зауважити, що є необхідність у формуванні інформаційної культури вчителя, розвитку умінь знаходити необхідну інформацію; комп’ютерної грамотності вчителів, навичок впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм; знання методик ефективного застосування комп’ютерних програм. Тому плануючи роботу методичної служби потрібно забезпечити такі форми роботи:

– постійно діючий семінар з питань впровадження ІКТ в освітньому процесі;
– індивідуальні консультації;
– майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ в освітній процес;
– дистанційне навчання педагогічних працівників, онлайн-курси;
– самоосвітня діяльність педагогічних працівників;
– проведення практичних занять у рамках роботи творчих груп з впровадження ІКТ;
– дослідно-експериментальна робота з проблем впровадження ІКТ в освітній процес.

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проєктах. Аналіз узагальнених матеріалів  дає можливість стерджувати, що педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.2.1.4 Так у 2022/2023 навчальному році педагогічні працівники брали участь у фахових конкурсах професійної майстерності 6 керівників гуртків:  обласний конкурсу серед педагогічних працівників закладів позашкільної освіти на  кращу  методичну розробку з науково-технічного напряму  з поданих на конкурс подано  2 проєкти перемогу здобули – 2; із 4 поданих робіт на Відкритий конкурс професійної майстерності педагогів закладів позашкільної освіти «Сучасне заняття гуртка. МАЙСЕРність. ІнноваціЯ» – грамоти  за перемоги здобули 2 педагогів та 3 відзначено дипломами учасника.
3.2.1.5                                                         –

 

Рівні оцінювання за вимогами:

 

  • Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти – достатній рівень;
  • Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників достатній рівень;
  • Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками,  працівниками закладу освіти – достатній рівень;

.

НАПРЯМ 4.

«Управлінські процеси закладу освіти»

4.1. Організаційно-правові засади діяльності ЗПО
4.1.1. Керівництво ЗПО забезпечує організацію управлінської діяльності
4.1.1.1  З вивчення документації  можна зробити висновок про те, що реалізація розвитку закладу освіти відбувається через Програму стратегічного розвитку на 2018 – 2023 роки. Аналіз змісту Програми свідчить, що вона розроблена з огляду на особливості та умови діяльності, враховує напрями освітньої діяльності, визначена головна мета, основні завдання, принципи діяльності ЗПО  передбачено організацію освітнього процесу за напрямками: управлінська діяльність, методична робота, матеріально-технічне забезпечення. Однак програма потребує доопрацювання задля забезпечення її функціональності: визначення візії, місії; конкретизації основних положень, визначення необхідних обсягів фінансування, використання термінології відповідно до чинної нормативної бази, забезпечення вимірюваності результатів. Річний план містить заходи, які спрямовані на реалізацію Програми стратегічного розвитку закладу, враховує освітню програму, охоплює всі напрямки діяльності освітнього закладу, конкретизований, визначені відповідальні особи за його виконання.

До розробки річного плану залучалися більше половини педагогічних працівників. Звіт про виконання річного плану оформлено як окремий документ, у якому аналіз завдань замінено на детальний опис діяльності закладу за минулий рік. За результатами вивчення документації встановлено, що контроль за виконанням заходів річного плану здійснюється щомісяця під час нарад при директорові, у плані робляться відмітки про виконання чи перенесення термінів у разі необхідності. Аналіз виконання річного плану регламентується окремими наказами з основної діяльності, у той же час ці накази не містять конкретних управлінських рішень. Діяльність педагогічної ради спрямовується на виконання річного плану роботи, частково – Програми стратегічного розвитку закладу. В анкетах майже всі педагогічні працівники вказали, що діяльність педагогічної ради є ефективною, участь педагогів в обговоренні питань та прийнятті рішень – активною. Проте, за результатами вивчення документації встановлено, що педагогічна рада розглядається як форма методичної роботи; з багатьох питань відсутнє обговорення; у порядку денному наявні питання, що розглядаються лише з метою доведення до відома тієї чи іншої інформації. Це свідчить про те, що керівник ЗО не в повній мірі реалізує повноваження педагогічної ради як колегіального органу управління закладом.

4.1.1.2 У закладі освіти функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти. Щорічно проводиться комплексне самооцінювання освітньої діяльності, до якого залучаються учасники освітнього процесу. Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річному плані тощо).

          В закладі розроблено та оприлюднено документ (на сайті закладу), що визначає стратегію і процедури забезпечення якості освіти. Положення про ВСЗЯО всебічно описує систему освітнього процесу, містить критерії вивчення і оцінювання освітньої діяльності. Положення містить розділи: Стратегія та процедури забезпечення якості освіти; Система та механізми забезпечення академічної доброчесності; Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; Забезпечення наявності  необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування. Для розроблення Положення було створено робочу групу, до складу якої входили педагогічні працівники, представники батьківської громадськості, члени учнівського самоврядування. Періодичне самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розробленого Положення проводилося у 2022 – 2023 н.р. Наказом керівника закладу було створено робочі групи для проведення самооцінювання, до складу робочих груп включено педагогічних працівників, представників батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування, керівниками груп призначено методиста та директора.

В закладі наявна Стратегія розвитку, яка є функціональним документом (схвалена на засіданні педагогічної ради, затверджена в установленому порядку засновником). Стратегія розвитку враховує напрями освітньої діяльності, містить заходи з підвищення якості освітньої діяльності. Для розроблення було створено робочу групу в складі представників педагогічного колективу, батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування. Під час роботи над Cтратегією (етап обговорення) були враховані всі побажання учасників освітнього процесу. Стратегія закладу оприлюднена на сайті закладу в розділі «Планування діяльності закладу».

4.1.1.3  Планування роботи ЗПО відповідає статуту,  особливостям (типу і напряму позашкільної освіти), умовам його діяльності

Річний план закладу освіти спрямований на реалізацію Стратегії розвитку. Річний план роботи закладу оприлюднено на сайті закладу в розділі «Планування діяльності закладу». Для розроблення річного плану було створено робочу групу в складі

представників педагогічного колективу, батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування. Річний план враховує освітню програму, стратегію розвитку закладу.

До розроблення Річного плану роботи залучаються учасники освітнього процесу. Під   час анкетування            педагогічні   працівники     зазначили,   що         брали  участь в розробленні таких документів:

·         стратегія розвитку закладу освіти; – 12 ( 22, 6 %)

·         процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу; – 5 (9,4 %)

·         річний план роботи закладу; – 23 (43,4 %)

·         освітня програма закладу; – 10 (18,9 %)

·         положення про академічну доброчесність;- 8 (15,1%)

·         антибулінгова програма; – 4 (7,5%)

·         правила внутрішнього розпорядку; – 18 (34 %).

Проте 14 (26.4 %) педагогічних працівників зазначили, що не брали участі в розробленні жодних документів.

4.1.1.4  Керівник та колегіальні органи управління ЗПО аналізують реалізацію планів роботи, коригують їх у разі потреби

Діяльність педагогічної ради закладу спрямована на реалізацію річного плану роботи закладу, річний план роботи та діяльність педагогічної ради узгоджуються між собою.

Керівник закладу освіти здійснює аналіз річного плану роботи ( в річному плані закладу є розділ “Аналіз роботи закладу за минулий навчальний рік”) та у разі потреби коригує його. В закладі практикується аналіз виконання річного плану роботи за минулий навчальний рік, результати аналізу враховуються при плануванні роботи на наступний навчальний рік та зазначаються в рекомендаціях щодо покращення роботи. Отже, керівник та адміністрація закладу освіти аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його.

На засіданнях педагогічної ради розглядаються актуальні питання, що заплановані в Річному плані роботи закладу. Тематика засідань педагогічної ради відображена в Річному плані роботи ( додаток 1 «Тематика засідань педагогічної ради»).

В своїх анкетах педагогічні працівники зазначили, що актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично – Так – 90, 6 %. Переважно так- 7,6 %) Лише один вчитель зазначив, що рішення не приймаються колегіально (1,8%).

На питання чи педагогічна рада функціонує системно, але помітна відсутність активності у педагогічних працівників під час прийняття рішення, педагогічні працівники дали наступні відповіді: Так- 20, 8 %. Переважно так- 17 %. Переважно ні – 30, 2 %. Ні- 32, 1 %

Щодо питання системності в діяльності педагогічної ради відповіді вчителів розділилися наступним чином: -відсутня системність, розглядаються виключно поточні питання – Переважно ні – 13,2%) Ні – 86, 8%.

Керівництво закладу освіти систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, проводить фандрайзингову діяльність)

В журналах реєстрації вихідної документації зареєстровано багато звернень керівника закладу та клопотань до засновника з питань покращення матеріально-технічної бази. розвитку закладу. В річному плані, Стратегії розвитку розроблено заходи для розвитку закладу, покращення матеріально-технічної бази, підготовлено листи- клопотання до засновника. Керівник закладу підтверджує, що для вдосконалення освітнього середовища і покращення матеріально-технічної бази було залучено благодійні та спонсорські кошти, керівник закладу звертався з клопотаннями до засновника ( в усній та письмовій формі). Отже, керівник закладу освіти відповідно до своїх повноважень, вживає заходи для створення належної матеріально-технічної бази закладу освіти.

4.1.1.5  Структура Первомайського центру науково-технічної творчості учнівської молоді та її мережа гуртків відповідають статуту закладу.
4.1.1.6  Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти. Режим роботи закладу схвалений на засіданні педагогічної      ради    та затверджений       наказом          керівника. Анкетування батьків щодо задоволення організацією освітнього процесу в закладі показало наступні результати:

·         так, задоволений / задоволена; – 41, 2 %

·         переважно задоволений / задоволена; – 48,2%

·         переважно не задоволений / не задоволена; – 5, 3%

·         не задоволений / не задоволена – 5, 3%.

Отже,   режим   роботи   закладу освіти   враховує   потреби      більшості учасників   освітнього процесу, особливості діяльності закладу, проте є окремі учасники освітнього процесу, які не задоволені режимом роботи закладу.

Розклад занять закладу відповідає освітній програмі, санітарно-гігієнічним нормам, розподіл навчального навантаження зроблено з врахуванням вікових особливостей вихованців. Розклад занять затверджений наказом керівника закладу,  відповідає вимогам санітарного регламенту та типовими навчальними програмами, на їх підставі складаються навчальні плани, відповідно до кількості годин складається розклад. Під час анкетування були отриманні наступні відповіді гуртківців щодо задоволення розкладом занять?

·         так, цілком задовольняє-22, 1%;

·         переважно задовольняє-39, 5%;

·         переважно не задовольняє-30, 2%;

·         цілком не задовольняє-8, 1%.

Якщо розклад занять не задовольняє, то чому?

·         є дні тижня перевантажені складними предметами – (61,5%);

·         багато занять (8 і більше) – (61,5%);

·         великий обсяг домашніх занять – (23,1%);

·         інше – (7,7%) ).

Отже, у розкладі навчальних занять забезпечено розподіл рівномірного навчального навантаження відповідно до вікових особливостей гуртківців.

4.1.1.7. Середня наповнюваність гуртків не відповідає встановленим нормативам, вона є завищеною 18 чоловік.
4.1.1.8.
4.1.1.9. В закладі працюють органи громадського самоврядування – профспілковий комітет, педагогічна рада, учнівське самоврядування.

Голова учнівського парламенту зазначає, що учнівське самоврядування залучається до вирішення різних питань, вносить свої пропозиції щодо роботи закладу, вносить пропозиції до річного плану роботи ЦНТТУМ, входить до робочих груп з розробки різних положень. Отже, керівник і педагогічна рада закладу освіти сприяють участі громадського самоврядування у вирішенні запитань щодо діяльності закладу освіти.

Керівник закладу освіти підтримує громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на розвиток закладу, про що свідчать журнали реєстрації вхідних і вихідних документів, накази з основної діяльності. Представник учнівського самоврядування зазначає, що в закладі реалізуються проєкти, ініційовані учнівським самоврядуванням, наприклад, проєкт «ТЕХНО День», «Сади перемоги».

Анкетування гуртківців засвідчує наступні результати щодо участі в заходах, проєктах:

1.В яких ініціативах (заходах, проєктах, подіях тощо) Ви берете участь?

Які організовуються в гуртку

Постійно-30%; Часто-40%; Іноді-29%; Ніколи-1%.

Які стосуються усього закладу

Постійно – 40%; Часто – 26%; Іноді – 30%; Ніколи- 4%.

Ініціативи на рівні громади

Постійно – 37%; Часто –    28%; Іноді – 32%; Ніколи – 3%.

2.. Найчастіше участь у вищезазначених заходах Ви брали:

·         за власною ініціативою-51,2 %;

·         за ініціативи однокласників-8,6%;

·         з ініціативи класного керівника-31, 4%;

·         з ініціативи керівництва школи-8%;

·         за примусом-8, 1%.

3. Які заходи організовуються в ЦНТТУМ ?(можливо обрати декілька варіантів відповідей).

·         екскурсії-39. 5%;

·         майстер-класи-15, 1%;

·         пікніки на природі-36%;

·         походи в кіно-8, 1%;

·         спортивні свята-43 %;

·         відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, виставок тощо-15, 1%;

·         інше (інше-1, 2%, лінійки, нічого -2, 3%) .

Анкетування             педпрацівників            показало            наступні            результати: Керівництво підтримує ініціативи педагогічних працівників щодо розвитку закладу і місцевої     громади     Так –     88,     7%.      Переважно      так-9,      4%,      ні-      1,9%.

Отже, керівник закладу освіти, методист, органи управління закладу освіти здебільшого підтримують освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, технічні проєкти, заходи тощо, хоча є відсоток учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні ініціативи не підтримуються.

4.1.1.10.
4.1.2. Керівництво ЗПО  забезпечує ефективність кадрової політики
4.1.2.1. ЗПО забезпечений педагогічними працівниками та/або тренерами-викладачами відповідно до штатного розпису. У закладі освіти укомплектовано кадровий склад, але наявна вакансія керівника гуртка.
4.1.2.2. Усі педагогічні працівники закладу працюють за фахом, мають відповідну освіту та кваліфікаційний рівень. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.
4.1.2.3. Керівник закладу зазначає, що для морального та матеріального стимулювання учасників освітнього процесу використовуються грошові винагороди до Дня працівників освіти. Крім того, керівники гуртків отримують грошові винагороди за підготовку переможців в конкурсах, заходах обласного та Всеукраїнського рівнів. Ще одним способом морального стимулювання в закладі є позачергова атестація та грамоти. Отже, в закладі освіти створено умови, які мотивують педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності, керівник і педагогічна рада закладу освіти відповідно до своїх повноважень застосовують заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників.
4.1.2.4. Педагогічні працівники вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові

Анкетування педагогічних працівників засвідчує, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, а саме:

·       так; – 90, 6 %

·       переважно так; – 7,6 %

·       переважно ні; -0%

·       ні. – 1,8%.

Що перешкоджає вашому професійному розвитку? (можливо обрати декілька   варіантів відповідей)

·       опір з боку керівництва; – 1,9%

·       відсутність матеріального заохочення з боку керівництва; –  1,9%

·       недостатня матеріально-технічна база;- 11,3%

·       погані умови праці;- 0 ( 0%)

·       жодних перешкод; – 86,8%

Отже, більшість педагогічних працівників вважають, що керівник і педагогічна рада закладу сприяє їхньому професійному розвиткові.

4.1.3 Керівництво ЗПО забезпечує прозорість та інформаційну відкритість закладу 
4.1.3.1. Заклад освіти забезпечує змістове наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів. На сайті закладу розміщено актуальну інформацію щодо діяльності закладу. Інформація на сайті вчасно оновлюється, є актуальною. Розділ “Інформаційна прозорість та відкритість” містить всю необхідну інформацію про заклад відповідно до чинного законодавства. Заклад забезпечує на своєму веб-сайті відкритий доступ до такої інформації та документів:

·         статут закладу освіти;

·         ліцензії на провадження освітньої діяльності;

·         структура та органи управління закладу освіти;

·         кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

·         освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

·         ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; мова (мови) освітнього процесу;

·         наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

·         матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

·         річний звіт про діяльність закладу освіти;

·         правила прийому до закладу освіти;

·         умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

·         інша інформація, що оприлюднюється  за рішенням закладу освіти або  на вимогу

законодавства.

Заклад має також сторінку в соціальних мережах, де розміщується актуальна інформація та новини щодо діяльності закладу. Керівник зазначає, що заклад освіти для оприлюднення інформації використовує сайт, фейсбук, вайбер-групи. Також, на інформаційних стендах висвітлюються заходи згідно плану роботи.

Батьки у своїх анкетах зазначають, що отримують інформацію про діяльність закладу освіти з таких джерел:

·         інформація керівника гуртка – 77,8 %

·         спільноти в соціальних мережах –  27, 2 %

·         сайт – 19, 1 %

·         важко отримати інформацію – 1, 6%

4.2. Формування та забезпечення академічної доброчесності
4.2.1. Впровадження академічної доброчесності у ЗПО
4.2.1.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками.

В закладі розроблено та оприлюднено ( на сайті закладу) Положення про академічну доброчесність. Для розроблення Положення було створено робочу групу, до якої включено педагогічних працівників, представників батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування. Положення схвалено на засіданні педагогічної ради, оприлюднено на інформаційних стендах та на сайті закладу. В Положенні наявні механізми покарання за порушення академічної доброчесності. В річному плані закладу прослідковуються питання розгляду дотримання в закладі освіти принципів академічної доброчесності ( щомісячно заплановані заходи з учнями, педпрацівниками).

Отже, керівник і педагогічна рада закладу освіти відповідно до своїх повноважень забезпечують дотримання принципів і визначених законом академічної доброчесності

4.2.1.2. Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності. В закладі проводиться інформаційно-просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності. Наприклад, в анкетах вихованці зазначили наступне, що бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються проводяться а саме:

·             так, регулярно проводяться – 59%;

·             так, але нерегулярно – 19%;

·             тільки на початку навчального року – 16%;

·             подібні заходи не проводились – 4%;

·             не розумію, про що йдеться – 2%.

Під час анкетування на запитання «Що саме Ви робите для забезпечення академічної доброчесності в своїй професійній діяльності?» вчителі відповіли наступниим чином:

·             при використанні інформації завжди вказую використане джерело – 73%;

·             оцінюю результати навчання вихованців об’єктивно і неупереджено – 36%;

·             проводжу бесіди відповідної тематики з гуртківцями та їхніми батьками – 27%;

·             вказую колегам на плагіат в їхніх матеріалах – 2%;

·             не вважаю за потрібне щось робити – 0.

Отже, в закладі проводиться інформаційно –просвітницька роботи щодо дотримання академічної доброчесності, але невеликий відсоток учасників освітнього процесу ще не проінформований з цього питання.

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, використання джерел інформації, результатів досліджень).

Керівники гуртків інформують гуртківців про дотримання принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять. . В основному у закладі освіти вихованці отримують інформацію щодо дотримання принципів академічної доброчесності. На заняттях більшість керівників гуртків акцентують увагу на самостійності виконання завдань, нагадують про академічну доброчесність. Однак, тільки деякі педагоги вказують на джерела інформації та авторство використаних на занятті освітніх ресурсів.

4.3. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
4.3.1. Учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти. Результати анкетування педагогічних працівників свідчать про такий рівень задоволення загальним психологічним кліматом у закладі освіти.

Керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці – Так- 87 %. Переважно так- 11 %, ні – 2%

Педагогічні працівники можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівництва: – так – 56%;. переважно так- 23%) переважно ні – 3;. н і-0 %.

Розбіжності, які виникли між педагогічними працівниками та керівництвом ЦНТТУМ, вирішуються конструктивно: так – 83 %   переважно так – 15%. переважно н і- 1 %. , ні – 1 %.

В своїх анкетах батьки зазначають, що небажання дитини йти до ЦНТТУМ пов’язане:

·             упереджене ставлення з боку керівників гуртків – 8%.

·             взаємини з однолітками; – 9%.

·             взаємини з іншими гуртківцями; – 0%.

·             упереджене ставлення з боку керівництва закладу; – 0%.

·        дитина ніколи не проти – 83%

В своїх анкетах гуртківці дають відповіді на питання наступним чином:

З яким настроєм Ви, зазвичай, йдете ЦНТТУМ?

·             у піднесеному, з радістю – 88%;

·             здебільшого охоче  – 8%;

·              «здебільшого неохоче» – 4%,

Якщо Ви обрали відповідь «здебільшого неохоче» або «не хочу ходити до ЦНТТУМ», то з чим Ви це пов’язуєте?

·             далеко йти до закладу – 3%;

·             упереджене ставлення керівників гуртків – 8%;

·             сімейні проблеми – 5%;

·             багато занять – 50%;

·             великий обсяг домашніх занять-22%;

Як Ви почуваєтесь у ЦНТТУМ?

·              мені цілком безпечно та психологічно комфортно – 36%;

·              мені в основному безпечно та психологічно комфортно – 63%;

Але є гуртківці, які відповіли, що здебільшого не почуваюся в безпеці і їм психологічно

некомфортно в закладі  – 1%.

Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації.

В закладі забезпечується доступ учасників освітнього процесу , представників громади до спілкування з керівником. В журналі реєстрації звернень зареєстровано звернення учасників освітнього процесу та представників громади. В закладі використовуються форми онлайн-спілкування з керівником. Створені вайбер – групи, спільнота в мережі фейсбук, сайт закладу, окремо є група батьків кожного класу.

В анкетуванні батьки дали відповіді наступним чином:

Вам завжди вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти та досягти взаєморозуміння?

·         так – 55 %

·         переважно так – 34%

·         іноді – 9 %

·         ні, ніколи. – 2%.

На чию допомогу Ви найчастіше розраховуєте в розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною (можливо обрати декілька варіантів відповідей)?

·         директора – 41%

·         методиста – 21 %

·         керівника гуртка – 30%

·         інших батьків – 6 %

·         органів управління освітою – 2 %

Вихованці на питання чи керівництво закладу доступне та відкрите до спілкування (коли у Вас є якась пропозиція або проблема, Ви можете прийти до директора та поспілкуватися)? дали відповідь наступним чином:

так-33, 7%

переважно так-61, 6%

ні – 4,7%.

Керівники гуртків відповіли на запитання , чи керівництво відкрите для спілкування, таким чином:

·         так – 92%

·         переважно так – 7 %

·         ні – 1%.

Отже, є частка вихованців, батьків та керівників гуртків, які вважають, що керівництво не

Завжди  відкрите для спілкування.

Керівник закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та реагує на них , про що свідчать записи в журналі вихідної документації. Директор підтверджує, що до нього часто звертаються учасники освітнього процесу, як педагоги, гуртківці, так і батьки. Ці звернення відбуваються здебільшого в усній формі. Всі ці звернення здебільшого вирішуються позитивно. В анкетах думки батьків щодо питання, чи заклад враховує думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень розподілились  так:

·         так, завжди – 38 %

·         частково враховує – 57 %

·         переважно не враховує – 3%

·         не враховує – 2 %

В свої анкетах більшість гуртківців зазначає, що керівництво ЦНТТУМ доступне та відкрите до спілкування (коли у Вас є якась пропозиція або проблема, Ви можете прийти до директора та поспілкуватися) у такому співвідношенні:

·         так-33, 7%;

·         переважно так-61, 6%;

·         переважно ні-4,7 %;

·         ні-0%.

На питання , чи керівництво ЦНТТУМ реагує на Ваші звернення (скарги/пропозиції), думки розподілилися так:

·          так, звернення приймаються і розглядаються – 46%;

·          так, звернення приймаються, однак лише деякі з них розглядаються- 1 6%;

·          у ЦНТТУМ не практикується розгляд звернень – 4 %;

·          мені

·          нічого не відомо про можливість звернення до керівництва школи-34,9%.

У свої анкетах вчителі зазначили, що керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці у такому співвідношенні: – Так- 86,8%,  Переважно так- 11, 3% , ні – 1,9%

Отже, в закладі є частина учасників освітнього процесу, які вважають, що не можуть

звернутися до керівництва закладу і вирішити свої питання.

4.4 Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього

процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4.1.    Учасники   процесу   вважають,   що   їхні   права   в   закладі   освіти   не порушуються.

В анкетування для батьків з питання щодо порушення   прав учасників освітнього процесу, відповіді розділилися наступним чином:

·         практично не порушуються; – 80,5 %

·         інколи порушуються, але вирішуються; – 16, 3 %

·         інколи порушуються і не вирішуються; – 1,6 %

·         систематично порушуються. 1,6%

В своїх анкетах учні зазначили такі відповіді:

Чи дотримуються Ваші права у закладі освіти?

·         так -30, 2%;

·         переважно так-65,1%;

·         переважно ні -4,7%

·         ні – 0%

В анкетах педпрацівників наявні наступні відповіді на питання: Наскільки Ви погоджуєтесь із твердженнями:

Перелік тверджень:

Права педагогічних працівників дотримуються у закладі – Так- 79, 2%. Переважно так- 18, 9%, ні – 1,9%) Отже, більшість учасників освітнього процесу, вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються, але є невелика частина учасників освітнього

процесу, які вважають, що їхні права порушуються.

4.4.2. Учасники освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються    під час прийняття управлінських рішень.

У анкетах щодо врахування думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень зазначені наступні відповіді:

·         так, завжди; – 35 %

·         частково враховує; – 57, 2 %

·         переважно не враховує;-  3, 9%

·         не враховує. – 3, 9%

гуртківці  зазначили в анкетах, що брали участь у вирішенні таких питань(можливо було обрати декілька варіантів відповідей)

·         оформлення та дизайн навчальних кабінетів та інших приміщень – 40%;

·         режим роботи – 8 %;

·         тематика гуртків – 29%;

·         дозвілля – 21%;

·         моя думка не враховувалась щодо жодного із варіантів – 2%.

Педагогічні            працівники            в            анкетах            зазначили            наступне: Керівництво враховує пропозиції, надані педагогічними працівниками щодо підвищення якості освітнього   процесу

·       Так –   88%

·       Переважно   так –   9%

·       Ні   – 3%.

Отже, більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. Хоча є невеликий відсоток учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні пропозиції не враховуються.

4.5.2. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів

Керівник закладу освіти, методист відповідно до своїх повноважень забезпечують проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції .

Так, у своїх анкетах вихованці зазначили, що педагоги та керівництво інформують про негативне ставлення до корупції? (можливо обрати декілька варіантів відповідей) у таких

формах:

·         навчальні заняття – 41%;

·         бесіди – 36 %;

·         бесіди із запрошенням гостей – 8%;

·         через електронні ресурси  – 19%;

·         через індивідуальну роботу – 5%;

·         практично не інформують – 3%.

У своїх анкетах педагоги зазначили, що у закладі освіти проводяться інформаційні, освітні заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до корупції, а саме:

·         так, проводяться з усіма учасниками освітнього процесу – 98%

·         у закладі не проводяться подібні заходи – 2%)

Отже, керівник закладу освіти, методист та  органи управління закладу освіти відповідно до своїх повноважень забезпечують проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції, проте деякі вчителі та учні зазначили, що такі заходи не

проводяться в закладі.

Рівні оцінювання за вимогами:

  • Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань – достатній рівень.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм – достатній рівень.
  • Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників- достатній рівень.
  • Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою – достатній рівень.
  • Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності – достатній рівень.

Висновки про результати самооцінювання

№ з/п Напрям оцінювання Рівень Висновки
І ІІ ІІІ IV Сильні сторони Слабкі сторони
1 Освітнє середовище + 1.1.                        Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.

1.2.  Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та

дискримінації.

1.3.        Формування інклюзивного, розвивального         та мотивуючого           до навчання    освітнього простору.
2 Система оцінювання

здобувачів

освіти

+ 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

2.2.Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у

здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

3 Педагогічна діяльність закладу освіти + 3.1.                                     3.1 Ефективність                             планування педагогічними працівниками своєї діяльності,   використання сучасних освітніх підходів до  організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

3.2.                                     3.2 Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

3.3.     Налагодження співпраці зі здобувачами    освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
4 Управлінські процеси закладу освіти + 4.1.    Наявність Стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу,            моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

4.2.     Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

4.3.  Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної –

доброчесності.

4.4. Організація освітнього процесу на                         засадах

людиноцентризму, прийняття управлінських

рішень     на     основі конструктивної співпраці     учасників освітнього     процесу, взаємодії        закладу освіти     з     місцевою громадою.

 

Від stantsiya

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.